Істинні гурмани на травневі свята куштували страви слов’янської кухні.
Істинні гурмани 1 і 2 травня куштували страви справжньої слов’янської кухні. Дні слов’янської кухні – такий подарунок до травневих свят зробив своїм гостям Центр культури та історії Давньої Русі “Парк Київська Русь” .
Куліш, смажене порося на вертелі, смажені перепела, печена картопля, духмяні млинці – список можна розширити аж до двадцяти страв, якими любили ласувати наші предки.
- Ідея влаштувати таке свято прийшла до нас відразу після закінчення зими. Після виснажливих холодів людям необхідно підживитись, - розповідає головний режисер театру «Парк Київська Русь» Олександр Андрієнко. – У наших предків їжа посідала важливе місце, але не перше. На першому місці була державність. І ми знаємо, що коли князі йшли в походи разом зі своїми воїнами, вони харчувались однією їжею із солдатами.
“Таємниці слов’янської кухні” представили основний спектр страв, і що найголовніше – кухарі радо ділились своїми секретами з усіма охочими.
На гостей Парку чекав майстер-клас із приготування млинців, пізніше око й нюх тішило порося на вертелі, а в далекій юрті будь-хто міг стати гостем чайної церемонії. Крім того, гості Парку могли продегустувати справжню медовуху, яку ще князь Володимир називав “усладою душі слов’янської”.
Найбільшим попитом на святі користувався поживний і запашний куліш. Рецепт приготування цієї традиційної слов’янської страви досить простий: протягом сорока хвилин відварюється м’ясо, далі до нього додаються пшоно й картопля. Окремо засмажуються овочі на салі – морква й цибуля. Поживний і корисний суп готовий. Якщо ж хочеться скуштувати куліш, яким ласували наші предки, можна просто відняти з рецепту картоплю й смажені овочі.
Цікаво, що важливу роль у приготуванні такої страви відіграє вода – для неперевершеного смаку вона має бути криничною.
- Секрет приготування куліша - у добротному м’ясі, добротному пшоні й найголовніше – душу в страву вкласти, - розповідає кухар Наталя Михайлюченко. – Куліш надзвичайно поживний – князі зі своїми дружинами, а пізніше й козаки розумілись на такій їжі, що давала їм силу: їм треба було і воювати, і міста будувати, і жінок кохати. Є і інші варіанти куліша – з капустою, наприклад. Таку варіацію супу наші предки вживали на святах, хрестинах, весіллях, а іноді і на тризнах. І слава Богу, що у Парку розуміють, що необхідно відновлювати всі наші традиції, аби ми хоча б трохи нашої нації зберегли.
Спеціально до свята слов’янської кухні пані Наталя разом зі своїми помічниками приготувала “дружинний” куліш – глибокий і широкий чан супу, яким можна було б нагодувати і князівську армію.
Зварити таку кількість куліша вдалось всього за дві години, а от безпосереднє приготування тривало довго. Тим більше, що ще зранку мами просили пані Наталю приготувати такий куліш, яким могли б поласувати і діти, тому суп зробили рідшим.
Були цього дня і розважальні виступи театру Парку, мініатюри з життя слов’ян. Не припиняли своєї роботи Вулиця майстрів і вже традиційні атракціони “Парку Київська Русь”.
За римським принципом до хліба (куліша) необхідне і видовище – гостей Парку дивували лицарськими турнірами, двобоями на мечах і двобоями на конях.
До того ж, сміливі гості змогли випробувати себе у конкурсах, після чого імена переможців записали до Книги Слави Парку, куди вписані імена найповажніших візитерів Центру культури та історії Давньої Русі.
Катерина Зінов’єва
Фото УНІАН