Перелік об’єктів
Перелік об’єктів, видатки на які передбачені державною субвенцією, оприлюднили на сьогоднішній прес-конференції начальник управління охорони історичного середовища Лілія Онищенко та член постійної комісії архітектури, містобудування та охорони історичного середовища Андрій Чіпко. Повідомляє ЗІК .
Ансамбль монастиря бернардинів на пл. Соборній, який нещодавно за спонсорські гроші отримав агресивне освітлення, що нівечить пам’ятку, за словами Лілії Онищенко отримає 4,3 млн гривень на заміну даху та дощового відведення і влаштування гідроізоляції фундаментів. Іще 4,5 млн отримає монастир домініканців на реставрацію фасадів, пристосування підвальних приміщень, благоустрій подвір’ячок, заміну дахового покриття костелу. Ці два об’єкти одержать найбільші суми на своє комплексне збереження. Для інших споруд вони значно менші: так, по 1 мільйону передбачено для Вірменського собору, міського арсеналу, пл. Ринок,10, П’ятницькій церкві, собору св.Юра. По півтора мільйона гривень передбачено на музей етнографії, музей Пінзеля та пл. Ринок 3, по 2 мільйони – на Національний музей (вул. Драгоманова,42), Ратушу й кам’яницю Шульц-Вольфовичів, 2,26 млн грн – на реставрацію будинку страхового товариства «Дністер» на вул.Руській, 2,82 – на пристосування приміщень під Музей національно-визвольних змагань на вул. Лисенка,23-а. На реставрації стінопису церкви св. Трійці на вул. Садибній виділено усього лише півмільйона. Головним розпорядником цих коштів є Управління капітального будівництва.
Лишається сподіватися, що субвенція на охорону історичного середовища буде використана із користю для пам’яток, які не потерпатимуть від недостатнього фінансування на методологічно обґрунтовану реставрацію, як це свого часу окошилося на палаці Бандінеллі, коли із вділеної на реставрацію міста суми до 750-ліття Львова не знайшлося 600 тис. грн на гідроізоляцію пам’ятки. «За першою версією причиною грибка, що вразив палац після реставрації, є забитий каналізаційний колектор під будинком, за другою версією – це вина виконавців, бо вони не замінили хворого каменю», – сказала Лілія Онищенко. За її словами проект реставрації скульптурного декору в історичній частині міста буде продовжено за відпрацьованою схемою знімання скульптур, «коли не пхатимуть палки в колеса, як це прийнято в галичан». Імовірно, що цього року реставруватимуть скульптурну групу на Музеї етнографії (просп. Свободи, 15) та палаці Любомирських (пл Ринок, 10).
У суму 30 млн не увійшли статті фінансування реставрації театру Скарбка. На думку Лілії Онищенко, Національний театр ім. М. Заньковецької має реставруватися урядом окремим рядком держбюджету так само, як реставрація Одеської опери. Головною проблемою, яку місту слід вирішити, перш ніж приступати до реставрації театру Скарбка, є відселення мешканців приватизованих квартир, – наголосив Андрій Чіпко. Його ангажованість у цій справі дає можливість прогнозувати, що у випадку, коли дійде до реставрації театру ім. Заньковецької, проектанти передбачать застосування матеріалів фірми «Садолін», так само ймовірна й спонсорська участь цієї фірми в реставрації театру, як це було у випадку із останньою побілкою Львівської опери.