Пустеля може стати гарячішою, але це далеко не єдиний сценарій під час глобального потепління.
Цього літа Західна та Центральна Європа страждає від тривалої спеки, що вважається прямим наслідком глобального потепління. Однак не всюди наслідки цього процесу проявляються однаково у підвищенні середніх температур. Про це пише Popular Science із посиланням на кліматолога Шуан-Є Ву.
Виданння зазначає, що на пустелі припадає значна частина суходолу. Однак високі температури - це не головний фактор, що призводить до появи пустельних регіонів. У науковому розумінні пустеля в пергу чергу малою кількістю опадів. Якщо територія отримує менш як 250 міліметрів опадів на рік, вона вважається пустелею. Саме тому до пустель належить навіть Антарктида, хоча там панують екстремально низькі температури.
Видання пише, що більшість найспекотніших пустель світу – зокрема Сахара, Аравійська пустеля та Велика пустеля Вікторія в Австралії – розташовані поблизу 30-го градуса північної та південної широти. Це пов'язано з особливостями глобальної циркуляції атмосфери: у цих широтах повітря опускається, нагрівається та висушується, створюючи умови для формування пустель.
За словами кліматолога, глобальне потепління впливає на пустелі. Але не так само, як на регіони з вологішим кламатом
"У багатьох частинах світу глобальне потепління робить пустелі гарячішими, сухішими та більш запиленими. Воно також призводить до їх поширення на місця, де раніше було більше рослин. Однак зміна клімату не впливає на всі місця однаково", - йдеться у публікації.
Як розповідає експерт, у деяких пустелях через зміну атмосферної циркуляції почало випадати більше опадів. Такі процеси вже спостерігають у пустелі Тар на території Індії та Пакистану, на південній околиці Сахари, а також у низці пустель північного та північно-західного Китаю. Часткове озеленення може здаватися позитивним явищем, однак воно також порушує сформовані екосистеми та ускладнює виживання видів, які пристосувалися саме до життя в посушливих умовах.
Підсумовуючи, кліматолог наголошує, що пустелі є надзвичайно вразливими природними системами, а сучасні кліматичні зміни дедалі сильніше впливають на їхній стан.
Як писав УНІАН, Італія подовжила години роботи ключових туристичних пам’яток у серпні через спеку, щоб відвідувачі могли оглядати їх у вечірній прохолоді. Колізей та Пантеон у Римі тепер відкриті до пізнього вечора, а замок Сфорца в Мілані працює довше й пропонує пільгові квитки на огляд скульптури Мікеланджело.
Також ми розповідали, що супер Ель-Ніньйо може значно посилити глобальне потепління та спричинити рекордну спеку, а також довготривалі зміни кліматичних систем. Особливо вразливими є регіони з уже ослабленими екосистемами, зокрема тропічні ліси Амазонії, які ризикують перетворитися з поглинача вуглецю на джерело його викидів.