Фахівці пояснили, на що звернути увагу насамперед.
Багато власників помічають, що кіт іноді підходить до людини з високо піднятим хвостом, кінчик якого загнутий гачком. Здається, що це однозначне запрошення до ласки, однак усе не так просто. Що насправді хоче сказати тварина і як поводитися поруч із нею, розповідає видання Infobae.
Міжнародна організація International Cat Care вважає такий хвіст однією з ознак того, що кіт налаштований на спілкування. Коли тварина йде назустріч із добрими намірами, хвіст тримається вертикально, а на кінці може злегка закручуватися. Вуха при цьому зазвичай спрямовані вперед, а вуса розслаблені.
Втім, за словами фахівців, це ще не сигнал, що кота можна піднімати чи довго тискати. Усе залежить від ситуації та решти "мови тіла". Якщо улюбленець треться об ногу чи руку, тихенько муркоче або нявкає, повільно кліпає чи обвиває людину хвостом, то він справді не проти контакту. Водночас саме кіт має вирішувати, коли почати знайомство, продовжити його чи завершити.
Важливо також не сплутати розслаблений піднятий хвіст із напруженим, наголошують у виданні. Якщо шерсть на хвості стала дибки, спина вигнута дугою, а тварина стоїть боком, вона просить тримати дистанцію. Тож судити про настрій кота лише за однією частиною тіла не варто, адже хвіст є лише одним із багатьох сигналів.
Довіра, як пояснюється у статті, з'являється тоді, коли тварина розуміє, чого чекати від людини, і сама обирає, наскільки близько підходити. Американське товариство із запобігання жорстокому поводженню з тваринами (ASPCA) радить не нависати над котом, не брати його на руки без потреби і не простягати руку різко. Усе це тварина може сприйняти як загрозу.
Краще сісти або присісти трохи віддалік, боком, і не дивитися коту прямо в очі. Фахівці також радять говорити тихо, рухатися повільно й передбачувано та дати тварині підійти самій, залишивши їй шлях до відступу. Перший дотик має бути коротким, приблизно три-п'ять секунд, після чого варто зупинитися і подивитися, чи хоче кіт продовження.
Якщо улюбленець відходить, ховається чи переключається на щось інше, це потрібно поважати, зазначають експерти. Так само не слід силоміць витягати його зі схованки, натомість краще облаштувати вдома тихі куточки, де тварина почуватиметься в безпеці.
Повільне кліпання може бути дружнім жестом, але воно не гарантує, що кіт хоче, аби його погладили. А коли тварина перекидається на спину, то часто просто показує, що розслаблена і вітається, а не підставляє живіт для чухання. Головне правило, за порадою фахівців, просте. Після кожного дотику треба стежити за реакцією і зупинятися, щойно кіт втратив інтерес або напружився.
Не варто наближатися до кота, який ховається, відходить або притискає й розвертає вуха в боки, попереджає видання. Про страх, дискомфорт чи збудження можуть свідчити згорблена поза, тіло, притиснуте до підлоги, дуже розширені зіниці, хвіст, підібраний під себе, або різкі посмикування кінчиком хвоста.
До захисних поз ASPCA відносить також присідання, приплюснуті вуха, хвіст, обгорнутий навколо тіла, широко розплющені очі та настовбурчену шерсть.
У такі моменти спроби погладити чи заспокоїти тварину можуть лише посилити її реакцію. Дати коту спокій точно варто, якщо він шипить, гарчить, пирхає або голосно нявкає, б'є лапою, намагається вкусити чи подряпати, пильно дивиться, завмирає чи напружується, тримає хвіст низько, тікає або уникає дотиків.
Раніше ми писали, що кіт, який повертається до господаря спиною, зовсім не ображається і не ігнорує його. Навпаки, так тварина показує свою довіру. Кішки є водночас і хижаками, і здобиччю, тому постійно стежать за можливою небезпекою. Тож якщо улюбленець спокійно сідає задом до людини й не бачить, що відбувається позаду, отже, він почувається поруч із нею в безпеці.