Кіт часто сигналізує, якщо лоток йому не підходить.
Чимало господарів переконані, що хвостаті шкодять на килимах через образу чи поганий характер, проте фахівці розвінчують цей міф. Виявляється, неправильно облаштована котяча вбиральня здатна викликати у тварини стрес та серйозні проблеми зі здоров'ям, пише The Guardian.
Найчастіше люди підлаштовують туалет під власний інтер'єр, забуваючи про інстинкти самого улюбленця.
За словами спеціалістки з поведінки котів Саманти Белл, це головний промах господарів, адже комфорт тварини має бути на першому місці. Золотий стандарт для оселі – лоток для кожного кота плюс один запасний, а якщо в будинку кілька поверхів, санвузол потрібен на кожному рівні.
Водночас коти цілком можуть користуватися одним лотком удвох чи більше – за словами сертифікованої консультантки з котячої поведінки Марсі Коскі, це навіть допомагає їм звикнути одне до одного. Втім, не всі коти готові ділитися: якщо між тваринами напружені стосунки, кількість лотків краще збільшити.
Розмір також має вирішальне значення: коробка повинна бути в півтора раза довшою за кота від носа до кінчика хвоста. Експерти радять обирати відкриті моделі з низькими бортиками, щоб улюбленець бачив простір навколо й відчував безпеку.
Лоток варто ставити в тихому, але не "закутому" місці – тобто там, звідки кіт бачить, хто наближається, і має кілька шляхів для втечі, якщо захоче швидко піти. Подалі від пральних машин, гучних або тривожних місць і зон з інтенсивним рухом людей. Також лоток не повинен стояти поруч із мискою з їжею та водою – коти надзвичайно чистоплотні й не хочуть, щоб туалет був поруч із їжею.
Наповнювач найкраще брати дрібний, схожий на пісок і без штучних ароматизаторів, насипаючи його шаром у п'ять-сім сантиметрів.
Прибирати наповнювач слід щонайменше раз на день, а за потреби – частіше, особливо якщо лотком користуються кілька тварин або кіт особливо вибагливий.
Повністю міняти наповнювач потрібно регулярно: деякі соснові чи паперові варіанти варто оновлювати кожні 2–3 дні, тоді як грудкуючий глиняний наповнювач можна міняти раз на місяць. Сам лоток бажано замінювати на новий раз на один-два роки, особливо якщо на ньому з'явилися подряпини – вони затримують бактерії й неприємний запах.
За словами Бірбрайєр, про проблеми з лотком свідчать:
Найтривожніший сигнал – коли кіт узагалі перестає користуватися лотком. Це не примха й не помста господарю.
"Існує багато причин, чому кіт може справляти потребу поза лотком, і жодна з них не пов'язана з тим, що він поганий, злопам'ятний, ревнивий чи просто "вередує"", – пояснює Белл.
Якщо кіт почав ходити в туалет повз лоток, карати його не можна – натомість варто якнайшвидше показати улюбленця ветеринару. Белл розповідає, що її власний кіт одного разу помочився просто на неї уві сні – а наступного дня з'ясувалося, що у нього діабет, через який тварина стала більше пити воду.
Недостатньо чистий лоток теж може призвести до проблем зі здоров'ям.
"Коти можуть отримати інфекцію сечовивідних шляхів через брудний лоток, а це дуже болісно для тварини", – попереджає Коскі.
Ветеринари з’ясували, чому коти так жваво відгукуються на звичне "кс-кс-кс", хоч для людини цей звук і здається беззмістовним. Завдяки надтонкому слуху та рухливим вухам вусані легко вловлюють високі частоти навіть крізь фоновий шум, а згодом починають міцно асоціювати їх із ласкою та смаколиками. Цікаво, що в інших куточках світу кличуть пухнастих зовсім інакше: наприклад, у США послуговуються звуком "пс-пс-пс", а в Індії – лагідним "няв-няв".