Куб дров, складометр і насипний метр – це різні поняття, і через плутанину легко переплатити.
Деревина – один із найуніверсальніших матеріалів, із яким ми маємо справу майже щодня: вдома, у майстерні, на будівництві та біля каміна. Але є одна деталь, яка здатна здивувати навіть тих, хто має з нею чимало справ, – її вага.
Те, скільки насправді важить деревина, може кардинально змінюватися: достатньо іншої породи або іншої вологості, щоб цифри почали виглядати зовсім інакше, пише KB.pl.
А коли до справи долучаються дрова, стає ще цікавіше: з’являються три різні одиниці об’єму – кубічний метр, складометр (просторовий метр) і насипний метр, – і саме тут найлегше виникають дорогі непорозуміння.
Кількість води в деревині не є постійною – вона залежить від того, чи щойно зрубано стовбур, чи деревина після розпилювання встигла висохнути. У свіжій, вологій деревині (відразу після рубки) виділяють три форми води:
Щільність деревини – це відношення її маси до об’єму, що виражається в г/см³ або кг/м³. На цей параметр впливає безліч факторів: порода, вологість, умови зростання, місце відбору зразка по перетину та вздовж стовбура, а також темп росту дерева. Тому на практиці розрізняють:
Навіть у межах однієї породи щільність може помітно відрізнятися, і одна з головних причин – змінна ширина річних приростів. Наприклад, у скандинавських країнах, де вегетаційний період короткий, ялина звичайна утворює значно вужчі річні кільця, ніж у нашій частині Європи, де клімат м’якший, а вегетація триває довше.
Точно так само в горах ялини зазвичай прирістають слабше, ніж ті, що ростуть на рівнинах. Гарні роки (теплі й вологі) та гірші (холодні й сухі) відбиваються в деревині як відповідно ширші або вужчі кільця.
А тепер невеликий уявний експеримент: уявіть деревину з вологістю, що дорівнює нулю, яку ви стискаєте доти, доки не зникнуть усі мікрощілини між клітинами.
Тоді утворюється "чиста" деревна речовина – без води та без порожніх просторів, які зазвичай могли б її накопичувати. Її щільність становить близько 1,54 г/см³, а в практичних спрощеннях приймається 1,5 г/см³.
Нижче наведено орієнтовну масу свіжої та повітряно-сухої деревини в перерахунку на кубічний метр (м³) і складометр (мп). Складометр – це штабель деревини розмірами 1 м × 1 м × 1 м, складений із кругляка або наколотих полін, – тому він включає й вільні простори між шматками.
Після застосування відповідного коефіцієнта, який "віднімає" порожнечі, отримують значення для кубічного метра, тобто самої цільної деревини.
Свіжа деревина (вологість близько 40–60 %) та повітряно-суха (вологість близько 15–20 %), кг/м³ та кг/складометр:
Щільність деревини, тобто відношення маси до об’єму, а на практиці також її вага, може значно відрізнятися і найбільшою мірою залежить від породи. Якщо брати за основу щільність у повітряно-сухому стані, деревину можна розділити на такі групи:
У разі вологої деревини, одразу після рубки, щільність – а отже, і вага – помітно більші. Саме ця різниця часто визначає, скільки реально вдасться завантажити на транспорт. На практиці це означає, що витриманої сосни або ялини можна взяти навіть удвічі більше, ніж вологого дуба або бука.
Вибираючи дрова з різних порід, варто порівнювати їх між собою за однакового рівня вологості. Кількість води в деревині має ключовий вплив як на її вагу, так і на фактичну теплотворну здатність.
Раніше УНІАН повідомляв про альтернативу пелетам і дровам – брикети, які викликали справжній фурор.