Сонячна електростанція займає близько 2 000 гектарів колишніх сільськогосподарських угідь, а її потужність становить 710 мегават.
Сонячна електростанція Sherco Solar в американському штаті Міннесота зіткнулася з проблемою розростання рослин прерій, які виростають настільки високо, що відкидають тінь на найнижчий ряд панелей. Цю проблему вдалося вирішити без використання техніки та гербіцидів, пише Ecoportal.
Зазначається, що керівництво Sherco Solar завезло 2 000 овець і одного осла, щоб впоратися з надмірним розростанням рослин на території електростанції. Результат перевершив усі очікування.
У виданні розповіли, що Sherco Solar є найбільшим об’єктом відновлюваної енергетики у Верхньому Середньому Заході. Сонячна електростанція займає близько 2 000 гектарів колишніх сільськогосподарських угідь, а її потужність становить 710 мегават.
Відкрита місцевість Міннесоти створила ідеальні умови для бур’янів і прерійних трав, які ростуть швидко й високо. Рослини почали перешкоджати потраплянню сонячного світла на нижні краї панелей, що призводило до відключення інверторів і зниження вироблення електроенергії.
У разі використання газонокосарок пил покрив би панелі, блокуючи світло. Також існує небезпека розльоту каменів або випадкових ударів, які можуть пошкодити й вивести з ладу цілі ряди сонячних панелей.
Утримання в належному стані тисяч огороджених гектарів вимагало не лише підстригання трави. Екологічні команди висадили на території 35 видів місцевих трав і польових квітів, щоб утримати верхній шар ґрунту та забезпечити їжею місцевих бджіл і метеликів.
Зовсім скоро бур’яни почали витісняти місцеві рослини. Вони утворювали товсті шари мертвої підстилки, яка затримувала вологу навколо опор панелей і прискорювала утворення іржі.
У підсумку було прийнято рішення завести овець на цю територію. Вони почали стримувати ріст інвазивних бур’янів, поїдаючи рослини біля самої землі, а їхні копита ущільнювали ґрунт, допомагаючи насінню місцевих рослин вкоренитися.
Більше того, вівці не перешкоджають потраплянню сонячного світла на панелі й не пошкоджують інфраструктуру. Їхній гній збагачував ґрунт, а їхні природні звички випасу запобігали скупченню мертвої трави.
Водночас віслючок-охоронець забезпечував цілодобовий захист від койотів. У виданні пояснили, що ослики відчувають сильну природну неприязнь до диких псових, залишаючись насторожі всю ніч і агресивно відганяючи хижаків, перш ніж ті встигають наблизитися до стада.
Раніше в The Pulse писали, що невелике містечко Бебкок-Ранч у Флориді зуміло пережити три руйнівні урагани – "Ієн", "Гелен" і "Мілтон" – практично без наслідків. Поки сусідні населені пункти залишалися без світла, зв’язку та води, тут не відключалися навіть інтернет і Wi-Fi.
Місто спочатку проектували з урахуванням екстремальних погодних умов. Бебкок-Ранч розташований далеко від узбережжя, що знижує ризик штормових нагонів, а вся інженерна інфраструктура створювалася з урахуванням можливих стихійних лих.
Однією з головних причин такої стійкості стали підземні лінії електропередачі. На відміну від традиційних повітряних мереж, вони не страждають від падіння дерев і сильного вітру, які найчастіше стають причиною масових відключень.