Через невеликий парк машин у будь-який момент часу ним керують лише близько сотні пілотів, а шлях до кабіни займає роки.
Пілоти стратегічного бомбардувальника-невидимки B-2 Spirit входять до найменшої спільноти військових льотчиків у світі. За оцінками, одночасно кваліфікацію для польотів на цьому літаку мають лише від 80 до 120 осіб, пише Wionews.
Причина полягає насамперед у кількості самих літаків. На озброєнні Повітряних сил США перебувають лише 20 B-2 Spirit, які базуються на одній авіабазі.
Для забезпечення бойового чергування на кожен літак припадає приблизно два-три екіпажі. Таким чином загальна кількість пілотів B-2 становить близько сотні.
Для порівняння, лише пілотів винищувачів F-16 у США налічується понад 3 тисячі.
Потрапити до кабіни B-2 за власним бажанням не можна. Жодної окремої програми набору чи можливості записатися добровольцем не існує.
Кандидатів відбирають самі Повітряні сили США після багатьох років служби. При цьому оцінюються не лише льотні навички, а й дисципліна, лідерські якості, здатність ухвалювати рішення та репутація серед командування.
Фактично не пілот обирає B-2, а B-2 обирає пілота.
Найчастіше до програми потрапляють льотчики, які вже мають великий досвід польотів на стратегічних бомбардувальниках B-52 Stratofortress або B-1B Lancer. Натомість пілоти винищувачів потрапляють до спільноти B-2 значно рідше.
Причина полягає у специфіці місій: екіпаж B-2 складається з двох осіб, а польоти можуть тривати багато годин і вимагають постійного контролю складних бортових систем, а не ведення маневреного повітряного бою.
Після відбору майбутні пілоти проходять спеціальну підготовку на авіабазі Вайтмен. Курс охоплює:
Повний цикл навчання до отримання статусу готового до бойових завдань займає більшу частину року, а для окремих місій – ще довше.
Кожен B-2 оцінюється більш ніж у 2 млрд доларів, тому відповідальність екіпажу виходить далеко за межі звичайного бойового вильоту.
Пілоти повинні постійно підтримувати кваліфікацію, регулярно виконувати польоти та проходити перевірки. Через невелику кількість літаків навіть тимчасова втрата льотної практики може вимагати тривалої перекваліфікації.
Колишні пілоти B-2 зазначають, що керування цим бомбардувальником супроводжується особливим психологічним навантаженням, адже кожен літак є практично незамінним елементом стратегічного потенціалу США.