У цьому віці приходить усвідомлення того, наскільки цінним є час, що нам залишився.
50 років – чудовий час, щоб відмовитися від певних звичок. І ні, це зовсім не пізно. За словами доктора Мішель Голдман, доктора філософії та психолога, це поширений переломний момент у житті людей.
"Люди в цьому віці починають бачити й відчувати час по-іншому. Наприклад, час стає ціннішим, і він уже не є нескінченним. Вони усвідомлюють, наскільки важливо проводити його з користю", – заявила вона. Щоб робити це правильно, корисно розуміти, переймати та підтримувати звички емоційно сильних людей, пише Parade.
За її словами, це "може дати чіткі орієнтири щодо того, що робити, а чого не варто, – і допомагає сформувати або розвинути набір навичок емоційної сили".
"Емоційна сила – це здатність відчувати сильні або складні емоції та справлятися з ними, водночас вміючи ефективно повідомляти іншим про свої потреби та бажання в даний момент, – пояснює вона. – Емоційна сила – це також здатність відчувати свої емоції, не впадаючи через них у надмірну дисрегуляцію, і зберігати самовладання або відновлюватися після складних емоцій".
І ще раз – ні, у середині життя та пізніше розвивати емоційну силу не пізно. Доктор Голдман стверджує, що в деяких людей емоційна сила є вродженою, а інші опановують навички та розвивають її.
Вона пропонує відмовитися від цих семи речей після 50 (якщо ви їх робите) – тому що вони не наближають вас до тієї версії "вас", якою ви хочете стати.
Доктор Голдман підкреслює: якщо ви хочете розвинути емоційну силу, після 50 варто перестати робити деякі речі.
Вона розкриває сім "витоків енергії", які варто усунути в середині життя – і які допоможуть вам стати емоційно гнучкішими.
1. Шукати безпеку в тому, щоб "триматися"
Коли доктор Голдман заявляє, що людям після 50 потрібно "відпустити", вона не наспівує знамениту пісню з мультфільму "Холодне серце". Вона ділиться психологією відпускання.
"Відпускання – це емоційний і когнітивний процес звільнення від прив’язаностей. Усі ми формуємо прив’язаності протягом життя – до інших людей, предметів, минулих емоційних ран, наративів, які ми з часом створили, або до контролю, – пояснює вона. – Ці прив’язаності та рамки можуть нас заземлювати – а можуть і тримати на місці".
Коли ми відпускаємо – ми звільняємося від того, що нам більше не служить. Якщо це звучить страшно – ні, ви не самотні.
"Багатьом людям складно відпускати, – зазначає вона. – Це може бути лякаючою концепцією. Ми не завжди знаємо, що означає відпустити і як це виглядає. Бути до чогось прив’язаним – це відчуття контролю або безпеки".
Але цей процес здатний привести до внутрішнього спокою.
2. Давати внутрішньому критику мегафон
До цього віку ви, можливо, вже стали професіоналом у тому, що стосується підтримки інших. А ось заткнути цього негативного внутрішнього критика і лагідно розмовляти з самим собою після 50 – завдання, яке може здаватися непереборною горою. Доктор Голдман все ж радить спробувати.
"Співчутливе ставлення до самого себе після 50 допомагає зміцнити стійкість і впоратися з неминучими змінами, які настають у середині життя – зокрема, із соціальними, фізичними та віковими змінами, характерними саме для людей після 50", – заявляє вона.
Способів співчутливо розмовляти з собою багато, і доктор Голдман підкреслює: це вимагає практики й зазвичай не приходить само собою.
Один із варіантів – переформулювати свої думки так, щоб вони були врівноваженими й нейтральними, а не осудливими та жорсткими. Наприклад, фразу "Я така лінива тепер, коли старію" можна перетворити на "Моє тіло змінюється, коли я вступаю у свої 50 – і воно добре служило мені весь цей час".
3. Догоджати всім навколо
Цілком можливо перестати бути "зручною" для всіх навіть після п’яти десятиліть на цій планеті. "Важливо перестати догоджати людям у середині життя, щоб повернути собі контроль над своїм майбутнім, стати більш автентичною версією себе та повернути собі свій час, енергію й увагу", – заявляє доктор Голдман.
Середина життя – особливо вдалий час для того, щоб перестати догоджати всім, – адже зазвичай потреба у зовнішньому схваленні вже зменшується. Щоб перестати догоджати всім після 50, доктор Голдман радить робити паузу перед відповіддю – щоб зібратися з думками.
4. Відчувати незручність під час встановлення меж із родичами
Межі можуть здаватися конфронтацією – але доктор Голдман підкреслює, що емоційно сильні люди знають: вони зменшують конфлікти, допомагають їх вирішити, формують повагу та підтримують здорову взаємодію.
Хоча з родичами це може бути складно, за її словами, варто навчитися майстерно говорити "ні". Це вимагає практики, але може бути дуже надихаючим – сказати "ні" тим соціальним обов’язкам чи заняттям, у яких ви не хочете брати участь.
Можна почати з людей, з якими легше встановити межу, і поступово переходити до тих, з ким це зробити складніше.
5. Жити так, ніби навчання закінчилося в день випускного
Доктор Голдман ділиться думкою, що емоційно сильні люди знають: навчання – це справа всього життя. "Збереження цікавості до того, хто ми є, що змінюється у світі та як продовжувати рости й розвиватися з часом – ключовий фактор емоційної стабільності", – заявляє вона.
Наприклад, за її словами, можна вести щоденник, щоб відстежувати, як із віком змінюються ваші цінності. Також можна освоїти нове хобі або інтерес – те, що змусить вас дізнаватися щось нове й вийти за межі зони комфорту.
6. Заперечувати важкі істини
Емоційно сильні люди практикують прийняття – навіть коли це складно.
"Ця звичка полягає в тому, щоб сказати: "Я приймаю реальність ситуації" – без негативної оцінки, – пояснює доктор Голдман. – Це означає прийняти правду – навіть якщо ця правда вам не подобається".
Щоб почати практикувати прийняття, вона радить попрактикувати самопрощення, прийняти свої недоліки або полюбити себе (разом з усіма недоліками).
7. Закочувати очі при слові "усвідомленість"
"Практикуйте усвідомленість" – це вже кліше. Але справа в тому, що це працює – і допомагає людям формувати та підтримувати емоційну силу.
"Усвідомленість утримує вас у "тут і зараз" (у теперішньому моменті) – без хвилювань про майбутнє чи минуле, – заявляє доктор Голдман. – Бути усвідомлено присутньою – означає приділяти всьому свою повну увагу й залишатися "у моменті"".
Спробуйте так: коли ви миєте посуд, приділіть цій дії повну й абсолютну увагу. Візьміть завдання, яке ви могли б виконувати на автопілоті, – і замість цього повністю зосередьтеся на воді, милі, на тому, як губка торкається шкіри, на вазі миски тощо.
Раніше УНІАН повідомляв, чому на фото та в дзеркалі ми виглядаємо по-різному.