Місцеві жителі навіть примудряються вирощувати картоплю, салат, лимони, гранати та інші культури.
У чилійській пустелі Атакама є метеостанції, які за десятиліття роботи не зафіксували жодної вимірюваної краплі дощу. І все ж на світанку камені тут бувають мокрими, а серед майже безжиттєвого ландшафту ростуть лишайники та кактуси.
Як пише Space Daily, джерелом води є Тихий океан. Холодна течія Гумбольдта створює густий морський туман, відомий як каманака. Він піднімається на узбережжя, осідає на скелях і рослинах та приносить вологу туди, де звичайні опади практично відсутні.
Атакама вважається одним із найсухіших місць на планеті. У деяких її районах роками може не бути вимірюваних опадів. Зі сходу пустелю від вологи захищають Анди, а холодний океан із заходу перешкоджає утворенню дощових хмар.
Але туман створює власну екосистему. Лишайники здатні поглинати вологу прямо з повітря: вони швидко зволожуються під час туману, ненадовго активують фотосинтез, а потім знову висихають. Деякі види існують лише на окремих ділянках узбережжя, куди регулярно доходить каманака.
Люди також навчилися використовувати це природне джерело води. У Чилі встановлюють спеціальні сітчасті конструкції – туманоуловлювачі. Крихітні краплі осідають на сітці, стікають униз і збираються в резервуари. У деяких місцях вдається отримувати кілька літрів води з квадратного метра сітки за добу, а великі системи здатні збирати тисячі літрів.
Одним із відомих прикладів стало рибальське селище Чунгунго. Наприкінці XX століття там встановили близько 100 туманоуловлювачів, які забезпечували водою сотні мешканців. Зібрану вологу використовували не тільки для пиття, а й для вирощування картоплі, салату, лимонів, гранатів та інших культур.
При цьому вода з туману не є повністю чистою: разом із нею можуть осідати морські солі, мікроорганізми та інші речовини. Тому перед вживанням її необхідно відповідним чином очищати.
Вчені продовжують вивчати каманаку як потенційне джерело прісної води. Особливо це актуально для посушливих районів, де традиційні джерела вичерпуються. Однак зміна клімату може вплинути на частоту та інтенсивність утворення туманів, що створює загрозу для унікальних екосистем Атаками.
Так пустеля, де датчики дощу можуть показувати абсолютний нуль, отримує воду з хмар – і саме цього туману достатньо, щоб підтримувати життя.
Нагадаємо, раніше УНІАН розповідав, де знаходиться найбільша пустеля у світі.