Експерт вважає, що силою вигулювати тварину, аби вона "адаптувалась", не варто.
Навіть соціалізований і спокійний раніше собака може раптово демонструвати страх на прогулянках. Кінологиня та спеціаліст з поведінки собак розповіла УНІАН, у чому може полягати причина такої поведінки та як допомогти улюбленцю подолати страх вулиці.
Раніше ми розповідали, чому собаки нюхають один одному під хвостом.
Бойко Марина, кінологиня, спеціалістка з поведінки собак, тренер для собак і їхніх людей пояснила, чому собака всього боїться на вулиці. На її думку, причин може бути багато, але, зазвичай зараз це накопичений стрес, або різка стресова ситуація:
"Всі ми розуміємо, в яких умовах живемо, так уявіть, що тварина ще й не розуміє, що саме відбувається, і як слід діяти".
Вона додає, що крім цього, вулиця для собаки апріорі є менш безпечним простором, ніж дім. Там більше неконтрольованих факторів: шум, рух транспорту, незнайомі запахи, різкі звуки та інші тварини. Якщо психоемоційний стан собаки вже ослаблений стресом, вуличне середовище може значно підсилювати страх і тривожність.
У результаті навіть врівноважений і соціалізований раніше пес може почати уникати прогулянок, тремтіти, тягнутися додому або панічно реагувати на інших собак і людей.
За словами кінологині, важливо по-перше, завжди контролювати собаку повідцем, а по-друге, працювати над контактом з собакою, і над командою підзиву, яка має бути відпрацьована поступово, без тиску й покарань, у спокійному середовищі. Вона пояснила, як допомогти собаці, яка боїться виходити на вулицю - бажано, аби собака відчував, що повернення до господаря завжди означає щось позитивне: похвалу, ласощі або відчуття безпеки.
"Ще сильно раджу ніколи не грати з собакою в рівноправні доганялки, тобто не ставити собаку в умови, в яких він може від вас тікати, навіть в умовах гри", - додає вона.
В таких іграх тварина також вчиться, що втеча - це весело і припустимо, а отже в критичний момент може знову спробувати втекти.
Питання винагороди залежить від того, яка мотивація краще працює з конкретним собакою. "У когось це їжа, у когось гра, рух, або емоції власника", - пояснює кінологиня.
Окремо варто враховувати й емоційну складову. Похвала, спокійний голос, підтримка з боку власника для багатьох собак мають не менше значення. Саме тому важливо спостерігати за реакцією тварини й підбирати той тип заохочення, який викликає інтерес, радість і бажання співпраці.
Бойко вважає, що якщо собака боїться гуляти, силові "виховні" прогулянки, а також повна ізоляція від вулиці не допоможуть собаці подолати страх або дискомфорт. Як пояснює кінологиня, обидва крайні підходи лише погіршують ситуацію.
"Потрібно повільно працювати над станом собаки на вулиці, поступово ускладнюючи умови. Це послідовний процес, в якому важливо не поспішати, і використовувати правильні алгоритми", - наголошує кінологиня.
При цьому, адаптація до вулиці - це не питання одного чи двох днів, а послідовний процес, який вимагає терпіння.
Експертка вважає, що якщо собака всього боїться, це не означає автоматично, що їй обов’язково потрібні медикаменти. Як пояснює Марина Бойко, у кожному випадку все дуже індивідуально і залежить від причин страху, його інтенсивності та загального стану тварини.
"Однозначно можу сказати, що рішення про використання ліків може приймати лише ветеринарний лікар, після обстеження собаки", - наголосила Бойко.
Єдиного універсального рецепта, як допомогти собаці впоратися зі страхом, не існує, тому кожну ситуацію потрібно розглядати окремо. Як пояснює фахівчиня, ефективна робота зі страхами завжди починається з налагодження контакту між собакою та власником.
Важливу роль відіграють регулярні заняття - щоденні тренування, спільні ігри та прості вправи, які допомагають собаці знизити рівень напруги й поступово вчитися концентруватися на власнику, а не на подразниках довкола.
Для деяких собак спорт стає способом "випустити" накопичений стрес, підвищити впевненість у собі та краще контролювати емоції. Водночас цей метод підходить не всім: вид навантаження, інтенсивність і формат мають підбиратися індивідуально, з урахуванням характеру, віку та психологічного стану тварини, зазначила вона.
Марина Бойко також додала, що подолати подібні проблеми може допомогти фахівець. "Важливо розуміти, що робота зі страхами - це процес делікатний, тому фахівця краще обирати спокійного, послідовного, ну і з досвідом в подібній роботі", - підсумувала кінологиня. За словами експерта, підбирати фахівця краще за відгуками інших власників, які вже стикалися з подібними проблемами.