Дорогі подарунки та розваги не гарантують міцних стосунків з онуками.
Бабусі й дідусі можуть стати для онуків людьми , яким ті довіряють свої переживання і до яких звертаються за підтримкою. Для цього не обов’язково постійно вигадувати розваги, купувати подарунки чи дивувати дітей новими враженнями.
Психологи зазначили, що набагато більшу роль відіграють повсякденні прояви турботи, пише Bolde. Зазначається, що іграшки, солодощі та спільні поїздки приносять дітям радість, але стосунки не повинні будуватися виключно навколо матеріальних благ.
Психолог Джефф Сігал із Ратгерського університету, який вивчає стосунки між поколіннями, наголосив на важливості щирого інтересу до дитини, спілкування без постійних повчань та безумовного прийняття.
Тому завдання бабусь і дідусів полягає в тому, щоб створити стосунки, в яких дитина почувається спокійно й упевнено.
Значення мають навіть невеликі повсякденні жести: звичний дзвінок у вихідні, запитання про шкільні справи, інтерес до спортивних змагань або готовність вислухати розповідь про улюблене захоплення.
Не менш важливо дозволяти онукам залишатися самими собою. Їм не обов’язково отримувати відмінні оцінки, постійно посміхатися чи демонструвати захоплення від подарунків, щоб заслужити любов близьких.
Іноді достатньо посидіти поруч, пограти за правилами дитини або спокійно вислухати її, не перетворюючи кожну розмову на виховну бесіду.
Такі стосунки формуються поступово. Дитина починає розуміти, що близька людина не відвернеться від неї через поганий настрій, невдачу чи відсутність яскравих вражень.
У старших родичів нерідко відводиться особлива роль у житті дитини. На відміну від батьків, які відповідають за повсякденні правила, навчання та режим дня, бабусі й дідусі можуть проводити час з онуками без постійних вимог і контролю.
Якщо дорослі зберігають спокій, виявляють увагу й не нав’язують поради, дитині може бути простіше розповідати їм про свої переживання.
При цьому важливо поважати батьківські межі та не використовувати подарунки чи поблажки, щоб здобути прихильність онуків або протиставити себе мамі й татові.
Метааналіз 59 досліджень за участю понад 71 тис. осіб показав, що стосунки між поколіннями можуть відігравати важливу роль у житті дитини, але самі по собі не гарантують певних результатів розвитку.
Серед значущих факторів дослідники виділяють регулярне спілкування, емоційну підтримку, відкритий діалог і прийняття дитини.
Ні. Іграшки, солодощі, спільні поїздки та незвичайні враження можуть стати чудовою частиною сімейних спогадів. Важливо лише, щоб вони не замінювали емоційну близькість і не перетворювалися на спосіб заслужити любов.
Не варто очікувати, що дитина обов’язково висловить вдячність так, як цього хоче дорослий. Вона може не виявити бурхливого захоплення від зустрічі, а підліток – віддати перевагу телефону замість тривалої розмови. Це не обов’язково означає, що стосунки не мають для неї значення.
Їхня міцність проявляється в тому, наскільки комфортно дитині поруч із близькою людиною і чи може вона звернутися до неї по допомогу у скрутну хвилину.
Раніше УНІАН писав, що онуки назавжди запам'ятовують своїх бабусь і дідусів. Вони зазначали, що для онуків важливіші не дорогі подарунки, а відчуття любові, уваги та безпеки поруч із бабусями й дідусями.