Світ врятувало рішення одного офіцера.
Один момент у нашій історії міг визначити долю людства. Капітан радянського підводного човна Б-59 вирішив, що Третя світова війна вже почалася, і віддав наказ випустити торпеду з ядерною боєголовкою. Все це відбувалося під час так званої Карибської кризи в жовтні 1962 року.
Тепер стали відомі нові факти, пише Strefa Obrony. Незвичайну історію розкрила британська станція BBC у подкасті "The Bomb", який ведуть онука тодішнього лідера Радянського Союзу Микити Хрущова Ніна та Макс Кеннеді, племінник президента США Джона Кеннеді.
Це близькі двох лідерів, які по різні боки Залізної завіси тоді вирішували долю світу. З їхніх відомостей випливає, що одна людина запобігла атомній війні.
Почати варто з самого початку. 27 жовтня 1962 року увійшло в історію як "чорна субота" Карибської кризи. Цього дня світ опинився найближче до ядерної війни. Радянські ядерні боєголовки перевозилися на Кубу, а американський розвідувальний літак U-2 був збитий над островом.
Однак найнебезпечніший момент кризи розігрався не над Кубою, а під поверхнею Атлантики, у Саргасовому морі, на північний схід від острова.
Військово-морський флот США відстежував у цьому районі чотири радянські підводні човни типу "Фокстрот". Кожен із них, окрім стандартних торпед, мав на борту також по одній торпеді, озброєній ядерною боєголовкою.
Її потужність оцінювалася приблизно в 10 кілотонн, тобто приблизно дві третини потужності бомби, скинутої на Хіросіму. На борту човна Б-59 перебував 36-річний Василь Архипов, начальник штабу всієї групи радянських підводних човнів. Його присутність виявилася вирішальною.
Американці намагалися змусити Б-59 спливти, скидаючи поруч із нею навчальні глибинні бомби. Вони не були призначені для знищення човна, проте під водою їхні вибухи звучали як справжня атака. Ситуація була тим драматичнішою, що екіпаж Б-59 майже два дні залишався без зв’язку з Москвою, не знаючи, що, власне, відбувається. Акумулятори були майже повністю розряджені, кондиціонування не працювало, а температура всередині човна досягала приблизно 40 градусів Цельсія.
У машинному відділенні було ще спекотніше – близько 60 градусів. Зі спогадів, що з’явилися згодом, випливає, що моряки втрачали свідомість через виснаження та зростаючу концентрацію вуглекислого газу.
Психічний стан командира судна, капітана Валентина Савицького, теж стрімко погіршувався. У спогадах екіпажу постає образ офіцера, переконаного, що човен перебуває під прямою атакою. Коли Б-59 почала спливати, щоб зарядити акумулятори, Савицький побачив навколо човна американські есмінці та авіаносець. Над судном також перебували вертольоти та літаки, які освітлювали його рубку.
Саме тоді капітан вирішив, що війна вже почалася, і сказав: "Підготувати атомну торпеду". У цей момент ключову роль відіграв згаданий вище Василь Архипов. Саме він уповільнив виконання наказу. Він помітив, що американський есмінець USS Cony намагається налагодити контакт із Б-59 за допомогою світлових сигналів.
Він почав переконувати Савицького призупинити запуск торпеди. У нього, мабуть, були дійсно вагомі аргументи та самовладання, раз він зміг переконати розпаленого капітана скасувати наказ.
Як зазначається в подкасті, запуск ядерної торпеди неминуче призвів би до катастрофічного розвитку подій. Боєголовка знищила б американські кораблі в цьому районі, вбивши сотні моряків. У відповідь Сполучені Штати вжили б контрзаходів. У Вашингтоні ситуація вже була вкрай напруженою.
В оточенні президента Джона Кеннеді перебували радники, які виступали за військовий удар по Кубі. Тож один постріл міг би запустити ланцюг подій, результатом яких стала б війна між двома наддержавами.
Істотне значення мав і спосіб ухвалення рішень на Б-59. Для застосування ядерної зброї потрібна була згода трьох офіцерів: капітана, політичного офіцера та начальника штабу Василя Архипова, який перебував на борту.
На решті трьох кораблів радянської групи для ухвалення такого рішення було б достатньо згоди двох офіцерів. Це означало, що присутність Архипова на борту Б-59 мала величезне значення для долі всього світу.
Що особливо вражає, Сполучені Штати майже чотири десятиліття не знали, наскільки близько радянський підводний човен був до застосування ядерної зброї. Сам Архипов ніколи не вважав себе героєм. Він уже раніше був пов’язаний з однією з найсерйозніших аварій в історії радянського атомного флоту. У 1961 році він обіймав посаду заступника командира підводного човна К-19, реактор якого зазнав серйозних пошкоджень.
Архіпов брав участь у рятувальній операції й зазнав опромінення. Він помер у 1998 році. За даними деяких джерел, наслідки опромінення могли сприяти його смерті.
Карибська криза завершилася наступного дня. Микита Хрущов оголосив про виведення радянських ракет з Куби. Натомість Сполучені Штати публічно зобов’язалися не втручатися на острів. Вашингтон також погодився вивести з Туреччини застарілі балістичні ракети "Юпітер", хоча цей елемент домовленості тривалий час залишався таємним.
Як оцінює BBC, події на борту Б-59 показали, як мало не вистачило для того, щоб Карибська криза переросла в ядерний конфлікт. Вистачило помилкової оцінки ситуації, вкрай виснаженого екіпажу та одного наказу...
Раніше УНІАН повідомляв, що есмінець США 4 дні пробув у морі без світла та води.