Ці утворення вперше виявили у пустельних мармурових відслоненнях Намібії.
На ділянках мармуру та вапняку в деяких з найсухіших ландшафтів світу вчені виявили візерунки, які ставлять під сумнів загальноприйняті моделі геологічного формування. Спершу здається, що камінь має типовий вигляд для посушливих регіонів, які сформовані ерозією та часом. Однак якщо подивитися ближче, то можна побачити вузькі, рівномірно розташовані канали, які проходять по відкритих скельних поверхнях. Про це пише Indian Defence Review.
На такі утворення увагу звернули геологи та мікробіологи, які вивчають давні взаємодії між життям та твердою Землею.
"Тунелі, які можна побачити лише під збільшенням, не розкидані хаотично, а, здається, проходять по певних, повторюваних шляхах крізь скелі, що залишалися недоторканими протягом мільйонів років. Наразі експерти з різних дисциплін вивчають наслідки цього відкриття", - додають у матеріалі.
Ці утворення вперше виявили у пустельних мармурових відслоненнях Намібії понад десять років тому під час польових досліджень під керівництвом професора Сеса В. Паскіра з Університету Йоганна Гутенберга в Майнці.
Після того подібні структури були виявлені у вапняку в Омані та чорному мармурі в Саудівській Аравії, що підтверджує можливість поширення цього явища.
"У кожному випадку дослідники задокументували мікротунельні смуги шириною близько 0,5 міліметра і глибиною до 3 сантиметрів, розташовані паралельно і вирівняні вертикально вздовж тріщин у скелі. Ці смуги, які іноді простягаються на десять метрів і більше, значно відрізняються від особливостей, що зазвичай викликані вивітрюванням або тектонічними зрушеннями", - підкреслюють у виданні.
Своєю чергою фізичне розташування тунелів вказує на поведінку, яка більше відповідає скоординованій мікробній активності, ніж випадковому розчиненню мінералів.
Тому дослідники припустили, що колонія ендолітичних мікроорганізмів могла просуватися по субстрату, виділяючи органічні кислоти, які розчиняли мінерал-господаря. Після чого відходи осідали позаду, залишаючи після себе біле карбонатне наповнення, яке зараз видно у вигляді скамʼянілостей.
"Деякі тунелі містять структури річних кілець, видимі під збільшенням, які можуть відображати періодичні зміни в наявності поживних речовин, температурі або вологості під час активних фаз руху мікроорганізмів. Це узгоджується з відомими процесами в сучасних хемотаксичних бактеріях, які регулюють свою колективну поведінку у відповідь на сигнали навколишнього середовища", - пояснюють у публікації.
Раніше вчені зʼясували, від яких хвороб страждали римські солдати. Для цього вони вивчили осади стародавньої каналізації та виявили, що римські військові страждали від кишкових глистів та діареї.
Також дослідники виявили найдавніші наскельні малюнки, які слугували картою для пошуку води. Ці малюнки, датовані приблизно 12 800–11 400 років тому, мають вигляд сміливих підписів на новому придатному для життя ландшафті.