Нові дослідження показали, що розбіжності у віці останків можуть пояснюватися раціоном жінки та її можливим походженням з іншого регіону.
Учені дослідили незвичайну археологічну знахідку, яку ще у 1899 році виявили біля села Багіч на узбережжі Балтійського моря в Польщі. Тоді з прибережної скелі впала видовбана дубова труна, всередині якої археологи знайшли добре збережений скелет жінки та поховальні прикраси, пише Daily Galaxy.
У могилі були бронзова фібула, скляні та бурштинові намистини, а також бронзові браслети. Через ці предмети спершу припускали, що жінка могла належати до еліти давньої культури Вільбарк.
Однак у 1980-х роках дослідники встановили, що поховання не було унікальним – воно відповідало іншим могилам римської залізної доби в регіоні. Імовірно, труна стала видимою через ерозію узбережжя, після чого впала зі скелі.
Справжня загадка виникла після радіовуглецевого аналізу: кістки жінки виявилися значно старшими за похоронні предмети та саму труну. Археологиня Марта Хмель-Хшановська припустила, що причину розбіжності потрібно шукати в особливостях поховання.
"Щоб визначити, чи пов’язана ця розбіжність із ефектом резервуара або неправильною класифікацією знахідок, необхідно було провести додаткові дослідження", – пояснила вона.
Нове дослідження, опубліковане в журналі Archaeometry, показало, що жінка, ймовірно, споживала багато морської їжі, зокрема риби. Такий раціон може спотворювати результати радіовуглецевого датування, оскільки морські організми містять менше вуглецю-14.
"Це відкриття має вирішальне значення для покращення інтерпретації радіовуглецевого датування, особливо в прибережних регіонах", – зазначила Хмель-Хшановська.
Крім того, аналіз ізотопів у зубах показав, що жінка могла бути не місцевою мешканкою. За словами дослідників, це свідчить про можливу міграцію та культурні контакти між різними регіонами в римську залізну добу.
Таким чином, понад століття після відкриття вчені поступово наближаються до розгадки історії загадкової жінки та її незвичайного поховання.