Що таке мельхіор: з чого виготовляли ложки та виделки – чому склад вважався "золотим"

Люди, чия молодість і зрілість припали на епоху СРСР, пам’ятають, що у багатьох господинь вдома були "почесні" мельхіорові ложки, виделки та ножі, які діставали з серванту лише на свята. Вважалося, що столові прибори з мельхіору – це розкіш, але така думка з’явилася не просто так. Розповідають, чому зараз люди, які розбираються у цінності металів, скуповують мельхіорові ложки, і чим саме цей матеріал є таким унікальним.

Чому цінують мельхіор – нюанси та переваги складу

Щоб зрозуміти, у чому цінність мельхіорових ложок, потрібно звернути увагу на те, з чого вони виготовлені. Мельхіор – це сплав міді та нікелю, іноді до них додавали марганець і залізо. Таке поєднання створювало абсолютно унікальну картину – з’являвся матеріал, який був набагато міцнішим за один із найцінніших металів – срібло.

Окрім цього, мельхіор цінували й за інші характеристики:

• високу стійкість до появи іржі, впливу кислот і вологи;
• довговічність виробів, відсутність будь-яких деформацій під час нагрівання;
• легкість у догляді за умови своєчасного чищення;
• відсутність підвищення температури при контакті з гарячою їжею, що особливо зручно для тарілок;
• низька ціна порівняно з тим самим сріблом;
• відсутність хімічних реакцій, через які метал починає виділяти токсичні речовини при високих температурах;
• міцність матеріалів – мельхіорові ложки, виделки та ножі не гнулися.

Ознайомившись із цим переліком, легко зрозуміти, що цінніше – мельхіор чи срібло. З одного боку, з точки зору ювелірної цінності, скоріше, другий варіант стане кращим. Однак якщо ми говоримо про побутове застосування за принципом "ціна/якість", то будь-яка господиня, яка пережила часи СРСР, однозначно скаже, що мельхіорові ложки, вилки та ножі посідали особливе місце й дуже високо цінувалися, зокрема тому, що коштували недорого.

У таких столових приборів був лише один нюанс – мельхіорові вироби швидко покривалися темними плямами, якщо за ними не доглядати. Це відбувалося не через активне використання, а й тоді, коли ложки, виделки та ножі просто лежали в серванті – метал починав окислюватися через мідь у складі. Тож усі знали, що чистити прибори потрібно регулярно, навіть якщо вони чекають на "кращі часи".

У складі сучасних столових приборів часто присутній цинк, якого в мельхіоровому посуді якраз не було. Поряд із гарним зовнішнім виглядом, відносною дешевизною та чудовими характеристиками безпечний склад став ще однією перевагою мельхіорового посуду та столових приборів.

Після розпаду СРСР незалежні республіки відмовилися від виробництва вилок, ложок і ножів з мельхіору. Причиною стала дорожнеча сировини, складність у догляді, поява дешевшого матеріалу – нержавіючої сталі, а також падіння попиту на важкі дорогі сервізи. Зараз середньостатистичний споживач скоріше зробить вибір на користь практичних і недорогих столових приборів, за якими не потрібно ретельно доглядати, проте зміна пріоритетів аж ніяк не скасовує унікальності мельхіорового посуду.

Вас також можуть зацікавити новини:

• Люди, народжені в ці дати, з легкістю знаходять спільну мову з усіма
• Людей, які виросли в 60-80-х роках, турбують 10 проблем, до яких молодь ставиться байдуже
• Забудьте про нафталін: простий домашній трюк, за допомогою якого можна позбутися молі у квартирі