Важливо правильно обрати дрова для каміна чи печі.
Вибір дров впливає не лише на кількість тепла, а й на те, що залишається після їхнього горіння. Серед м’яких порід є деревина, яка може стати корисним доповненням до твердих дров і водночас сприяти очищенню димаря, пише fajnyogrod.pl.
Вибір дров залежить передусім від того, для чого їх використовують: для тривалого віддавання тепла чи швидкого підвищення температури. Тверді листяні породи – граб, бук, дуб, ясен і в’яз – мають теплотворність близько 1900–2100 кВт·год/м³. Вони горять довго, рівномірно та стабільно, тому добре підходять, коли тепло має зберігатися протягом кількох годин без постійного підкладання дров.
Хвойні породи – сосна, модрина та ялиця – швидко займаються, тому їх найчастіше використовують для розпалювання або швидкого початку горіння. Вони дають близько 1700 кВт·год/м³ і мають характерний смолистий запах. Водночас більша кількість смолистих речовин і попелу може означати частіше очищення каміна або димаря.
М’які листяні породи, зокрема тополя, дають менше енергії – близько 1200–1500 кВт·год/м³. Однак їх використовують не лише для розпалювання. Вони добре підходять як домішка до твердих порід, коли потрібно швидше розпалити вогонь. Такі дрова зазвичай швидко сохнуть і можуть бути дешевшими за тверді. До цієї групи також належать верба, береза, вільха та липа.
Тополі належать до одних із найшвидше зростаючих дерев. Осика – один із представників цього роду, який часто зустрічається в лісах. Це одне з перших дерев, яке з’являється на вирубках, колишніх сільськогосподарських землях і територіях, що відновлюються після пожеж.
Деревина осики легка й м’яка, тому легко займається. Водночас вона горить повільно та дуже рівномірно. Її відрізняє однорідна структура: річні кільця та межа між ранньою і пізньою деревиною майже непомітні неозброєним оком.
Осикову деревину часто використовують для виготовлення сірників, але її властивості цим не обмежуються. Після висихання вона стає щільнішою, проте залишається легкою та достатньо міцною. Крім того, навіть необроблена деревина може бути стійкою до грибків і комах.
За властивостями тополева деревина близька до липової, а її щільність становить близько 0,41 г/см³. Її енергетична цінність відносно невисока – приблизно 1400 кВт·год/м³, або 4,1 кВт·год/кг.
Водночас показники теплотворності різних порід, які часто наводять у межах 1200–2100 кВт·год/м³, значною мірою залежать від одиниці вимірювання. Кубічний метр складених дров містить не лише деревину, а й кору та проміжки між полінами. Якщо порівнювати породи за кількістю енергії на кілограм, показник тополі становить 4,1 кВт·год/кг. Для бука це близько 4,0 кВт·год/кг, для дуба, каштана й платана – 4,2, а для берези та вишні – 4,3.
Осика має й кілька практичних переваг під час горіння. Добре висушена деревина, а саме така має потрапляти до печі чи каміна, дає високе й яскраве полум’я. Вища температура сприяє допалюванню та допомагає очищати стінки топки й димар від нагару, сажі та попелу. Крім того, осика горить рівномірно й чисто: не димить, не розкидає іскри та не залишає значних сажових і смолистих відкладень.
Отже, поспішна оцінка тополевої деревини як палива може бути оманливою. Осикові дрова можуть бути корисним доповненням до твердих порід, а під час горіння сприяти очищенню топки та димаря.
Раніше УНІАН писав про те, як почистити димохід без майстра. Як йшлося у матеріалі, зробити це можна за допомогою народних методів, однак варто враховувати, що вони є ефективними при незначних забрудненнях, коли сажі накопичилося небагато.