На пізній стадії експерименту з’явилися самці, яких учений назвав "прекрасними". Вони виглядали здоровими, але не виявляли інтересу до спарювання. Вони тільки їли, пили, доглядали за собою та спали.
Американський етолог Джон Б. Калхун провів незвичайний експеримент – створив для мишей ідеальні умови: необмежений доступ до їжі та води, відсутність хижаків і хвороб, комфортні місця для сну та розмноження.
Експеримент розпочався в липні 1968 року, коли в спеціально обладнаний вольєр вчений поселив 4 пари мишей. Металевий вольєр мав площу близько 2,6 на 2,6 метра. Усередині були годівниці, пляшки з водою, матеріал для будівництва гнізд і 256 гніздових ящиків, пише Science Blog.
Калхун підрахував, що наявних гнізд вистачило б приблизно для 3840 мишей. При цьому тваринам не загрожували хижаки, паразити чи погана погода.
Спочатку популяція дійсно почала швидко зростати. Після періоду адаптації кількість мишей подвоювалася приблизно кожні 55 днів. На 315-й день у колонії налічувалося близько 620 тварин.
Однак потім зростання різко сповільнилося. Приблизно на 560-й день чисельність досягла піку – близько 2200 мишей, після чого перестала збільшуватися. Це сталося попри наявність вільних гнізд і достатньої кількості їжі.
За спостереженнями Калхуна, соціальна структура колонії поступово руйнувалася. Молоді самці, які досягли статевої зрілості, не могли зайняти власні території, оскільки відповідні місця вже були зайняті. Вони збиралися в центральній частині вольєра, де між тваринами періодично виникали конфлікти.
Поведінка самок також змінилася. Деякі з них переставали піклуватися про дитинчат або проявляли до них агресію. Виживаність молодняка падала, а нормальне відтворення популяції поступово припинялося.
На пізній стадії експерименту з’явилися самці, яких Калхун назвав "прекрасними". Вони виглядали здоровими, мали чисту шерсть і не були вкриті шрамами, оскільки практично не брали участі в бійках. Однак ці тварини не виявляли інтересу до спарювання, території чи виховання потомства. Вони здебільшого їли, пили, доглядали за собою та спали.
Останній випадок, зафіксований у рамках експерименту, стався приблизно на 920-й день. Після цього чисельність колонії продовжувала скорочуватися.
Калхун проводив подібні експерименти не вперше. Для опису таких ситуацій вчений використовував термін "поведінкова пастка". Згодом результати експериментів Калхуна почали активно використовувати як метафору людського суспільства. "Мишачий рай" стали пов’язувати з перенаселенням, зниженням народжуваності, соціальною ізоляцією та руйнуванням суспільних зв’язків.
Сам вчений не приховував, що його цікавили не лише гризуни. В одній зі своїх промов Калхун говорив, що збирається в основному розповідати про мишей, але його думки будуть зайняті людьми.
Як повідомляв УНІАН, у 1990-х на Самоа завезли хижака для боротьби з равликами, але згодом він сам став катастрофою.
А в 1948 році Коста-Ріка відмовилася від армії, і згодом площа її лісів зросла вдвічі. Справа в тому, що замість величезних витрат на армію держава почала більше інвестувати в захист навколишнього середовища.