Щоб правильно доглядати за птахами, господар самостійно вивчав інформацію про їхнє утримання, харчування та потреби.
У селі Литовеж на Волині місцевий житель облаштував ферму зі страусами, павичами та декоративними курями. Ігор Мусій безкоштовно приймає відвідувачів, а в майбутньому хоче розширити господарство й створити простір для відпочинку військових і ветеранів.
Волинянин розповів "Суспільному", що шістьох страусів він придбав ще до повномасштабної війни. Тоді чоловік мріяв облаштувати контактний зоопарк, де люди могли б не лише побачити тварин, а й поспілкуватися з ними. Також він хотів завести коня, щоб відвідувачі могли кататися верхи.
Щоб правильно доглядати за птахами, господар самостійно вивчав інформацію про їхнє утримання, харчування та потреби. Зараз страуси, павичі й декоративні кури живуть на території дачного масиву. Є у господарстві й собаки.
Догляд за птахами забирає чимало часу. Страусів годують двічі на день – уранці та ввечері. Основу раціону становить зерно, але вони також їдять яблука й капусту. Овочами та фруктами іноді пригощають сусіди.
"Тяжко, ну, не то слово, тяжко. Постійно треба дивитися за ними, годувати, водичка, корм, і це прив'язаний. Людина повинна бути прив'язана", – розповідає Мусій.
Частині мешканців ферми імена дав сам господар, інших назвали діти, які приїжджали подивитися на птахів. Наприклад, страуса Юлю назвали на честь дівчинки, яка залишила на пеньку брелок зі своїм ім'ям.
Серед павичів є Кіра та Кай – батьки молодших птахів. За словами Ігоря Мусія, кожен мешканець господарства має власний характер. Зокрема, серед страусів є вожак, який стежить за територією та не всіх підпускає до себе.
Нещодавно на фермі з'явилося нове пташеня – страусеня Крапочка. Воно вилупилося 7 вересня. З п'яти яєць, закладених в інкубатор, успішно вилупилося лише одне.
"Це спробували в курячому інкубаторі. Не думали, не гадали. Получилося. Получилася така краса", – каже господар.
Поки Крапочка маленька, вона потребує постійної уваги: Ігор часто носить її на руках. Частину часу страусеня проводить у будинку. Щоб пташеня не почувалося самотнім, йому поставили дзеркала.
"То дитина. Маленька, все рівно, як за маленькою дитиною. Дивишся, на ручках носиш, туда-сюда. Воно скучає. Була б біля нього ще одна така Крапочка, йому було б дуже-дуже весело", – розповідає чоловік.
На ферму приїжджають школярі та інші охочі познайомитися з птахами. За відвідування Ігор Мусій грошей не бере. Каже, що під час війни не вважає за потрібне заробляти на цьому, адже тварини не винні в тому, що відбувається.
Господар наголошує, що птахи потребують уважного ставлення: вони можуть злякатися або пережити стрес, тому до кожного потрібно знаходити індивідуальний підхід.
Повномасштабна війна змінила плани Ігоря Мусія щодо контактного зоопарку, однак від ідеї розвивати господарство він не відмовився. У майбутньому чоловік хоче добудувати ферму й облаштувати простір, де зможуть відпочивати військові та ветерани.
Він сподівається, що там відвідувачі матимуть змогу побути в тиші та спокої.
"Війна. От мені закінчити встигнути, щоб здоров'я дозволило встигнути оце побудувати, добудувати хлопцям, щоб щось зробити. Ну так, от що людині потрібно? Відпочинок, тиша", – каже Мусій.
Нагадаємо, на Франківщині завгосп гімназії Ігор Перекицей врятував і виходив травмованого лелеку, якого назвав Дмитром. Наприкінці липня птах випав із гнізда біля навчального закладу та травмував крило і ногу.
Лелека лежав біля гнізда, а поруч перебували собаки, які могли його роздерти. Зараз врятованого птаха передали до Центру реабілітації диких тварин Галицького національного природного парку.