Викопні мушлі 18 вимерлих видів Nautilus та Allonautilus показали, що температура, за якої вони росли, була вищою, ніж у більшості сучасних видів.
Група вчених під керівництвом Вашингтонського університету з'ясувала, що сучасні види головоногих молюсків Nautilus і Allonautilus мешкають на більшій глибині, ніж їхні вимерлі предки понад 500 мільйонів років тому. Більше того, молоді особини живуть на глибині, що удвічі перевищує глибину проживання дорослих особин, пише Earth.
У ході дослідження вчені звернули увагу на те, що на семи острівних ділянках дорослі особини постійно поверталися у вузьку смугу води на глибині близько 200 метрів під поверхнею. Виходячи з цієї закономірності, вчений Пітер Д. Уорд з Вашингтонського університету пов'язав цих дорослих особин з даними, отриманими в ході досліджень більш ранніх вікових груп.
Ті самі тварини роками росли в холоднішій воді, розташованій набагато нижче глибини, на якій зараз мешкають дорослі особини. Це поділ за віком пояснив, де ховалася відсутня стадія життя, залишивши при цьому відкритим питання про те, як дорослі особини переміщаються після повернення.
Відзначається, що в молодому віці молюски росли в набагато холоднішій воді, що підняло середню глибину зростання приблизно до 350-400 метрів. Ці дані були отримані зі стабільних ізотопів – хімічних "відбитків" у матеріалі молюсків, які змінюються з температурою води в міру утворення нових шарів.
Вчені відзначили, що не всі дорослі молюски дотримувалися старої схеми акуратного занурення на світанку та підйому ввечері. Лише кілька відстежуваних особин демонстрували цю регулярну картину, тоді як більшість продовжувала переміщатися без такої чіткої добової рутини.
Цікаво те, що викопні мушлі 18 вимерлих видів Nautilus і Allonautilus показали, що температура, при якій вони росли, була вищою, ніж у більшості сучасних видів. Ця закономірність припускає, що багато вимерлих родичів цих молюсків, ймовірно, мешкали на меншій глибині, навіть з урахуванням того, що стародавні океани часто були теплішими.
Вчені припускають, що виживання цих молюсків, можливо, залежало від переселення на більшу глибину, де міцніші мушлі та прохолодніша вода змінили правила повсякденного життя.
Раніше вчені помітили, що океани по всій планеті поступово темніють. Тім Сміт, морський вчений з Плімутської морської лабораторії у Великій Британії, та його колеги проаналізували 20 років глобальних супутникових даних, щоб відстежити зміни оптичних властивостей океану.
Вчені виявили стійкі закономірності потемніння. Замість випадкових плям, розкиданих по всьому світовому океану, ці зміни утворюють великі, взаємопов'язані регіони. Загалом, вони виявили, що приблизно п'ята частина світового океану потемніла.