Повернути метеорологічну історію навспак людство вже не зможе, вважає вчена.
Збільшення концентрації вуглекислого газу має позитивний ефект, адже це стимулює фотосинтез, який впливає на рослинність. Про це в інтерв'ю "Главкому" розповіла Віра Балабух, кандидатка географічних наук, завідувачка відділу прикладної метеорології та кліматології Українського гідрометеорологічного інституту НАН України.
Вона пояснила, що повернутися до клімату 1980-1990-х років неможливо, навіть, якщо людство почне діяти свідомо. Колись вважали, що це реально, проте навіть під час пандемії COVID-19, коли багато підприємств по всьому світу зупинилися і викиди парникових газів значно скоротилися, суттєвих змін не відбулося.
Причина в тому, що океани поглинають 95% усієї енергії планети, і наразі їх прогрів сягає щонайменше глибини понад два кілометри. Наприклад, лише за 2024 рік у Світовому океані накопичилося в 140 разів більше тепла, ніж виробила вся енергосистема планети упродовж 2023 року. Навіть якщо зупинити викиди, океани, як величезний чайник, будуть довго віддавати тепло, і цей процес не швидкий.
"Це колосальні запаси тепла. Це гігантський чайник, під яким ми можемо вимкнути вогонь, але охолоне він не відразу", - наголошує Балабух.
При цьому, якщо ми надалі будемо руйнувати екосистему - нагріватимемо планету, вона просто зникне.
Водночас зміна клімату мають й позитивні моменти. Фахівець пояснила:
"Скажу одну парадоксальну річ: зміни клімату - це не лише негативні виклики, це ще й нові можливості, які перед нами відкриваються. По-перше, аномально теплі зими означають значно менше витрачених на опалення ресурсів, а отже, ми економимо електроенергію, а для України в умовах війни й ударів ворога по нашій інфраструктурі це - просто подарунок".
По-друге, менше пошкоджень інфраструктури - відсутність снігопадів знижує руйнування доріг і транспорту. По третє - розширення можливостей для господарської діяльності. Будівництво та інші роботи, що раніше зупинялися взимку, тепер можна проводити цілий рік. Тобто, йдеться за те, що збільшення вегетативного періоду у рослин дає можливість вирощувати третій урожай та завдяки змінам клімату культури, які раніше вирощували лише на півдні (соняшник, кукурудза), тепер можна сіяти та в північних регіонах, таких як Полісся.
Балабух додала, що кліматичні зміни сприяють появі нового аграрного поясу, де зберігається баланс між теплом і вологою. Парникові гази також сприяють фотосинтезу - підвищення рівня вуглекислого газу посилює цей процес, і рослини формують більше біомаси. Наприклад, листя стало густішим, а трави - вищими.
Однак є й проблеми. Для вирощування врожаїв важлива не лише температура, але й достатня кількість вологи. Сьогодні ми спостерігаємо дефіцит опадів: зими без снігу, а посухи стають частішими. Це негативно впливає на урожайність і створює загрозу продовольчій безпеці.
За словами Балабух, боротися з дефіцитом вологи можна крапельним зрошенням. Україна може брати приклад з Ізраїлю, який перетворив пустелю на ключового виробника овочів завдяки сучасним технологіям. Вона додала:
"У цьому відношенні нам є, чому повчитися в Ізраїлю. Ізраїль - це взагалі пустеля, але при цьому країна стала одним з ключових виробників овочів у світі. Що заважає Україні використовувати відповідні технології? Тим паче, що у нас із кліматом не все так сумно, як в Ізраїлі. Є й інший шлях - це селекція рослин, тобто культивування таких гібридів, які здатні витримати умови засушливого клімату".
Також треба економити води, займатися перерозподілом тощо.
Раніше Балабух розповіла, що наразі є передумови для ризику зростання пожеж навесні та влітку. За її словами, щодо літа 2025 року, наразі важко робити точні прогнози щодо температури - чи буде спекотніше, ніж торік. Проте ризик пожеж може зрости, бо вже зараз спостерігаються певні передумови.
За її словами, Україна поступово втрачає малі річки, а великі перебувають у стані "маловодності". До цього додається зникнення боліт, які раніше слугували природним джерелом живлення для річок. Також відсутність снігового покриву, який наповнював водойми, посилює проблему. Все це призводить до гідрологічної посухи: знижується рівень підземних вод, висихають колодязі.