Реєстрація пасік у ході адаптації України до вимог Європейського Союзу стає вже не вибором, а обов’язковою умовою, адже європейський ринок надзвичайно вимогливий до простежуваності харчових продуктів і для ЄС важливо, щоб кожна партія меду мала зрозуміле походження – від конкретного вулика до полиці магазину.
Про це зазначає координаторка комітету захисту рослин та насіння асоціації "Український клуб аграрного бізнесу" Ганна Каширіна, пише AgroPortal.ua.
В УКАБ вбачають великий потенціал у цифровізації галузі. Зокрема запуск сервісу є-Бджільництво дозволяє Україні сформувати імідж надійного постачальника, який грає за зрозумілими правилами. Це дає можливість дрібним пасічникам гуртуватися, щоб разом продавати свій мед як офіційно визнаний і якісний товар, за який готові платити більше.
Окрім цього, реєстрація пасіки – основа безпечної та легальної роботи пасічника, додає співвласниця Yourbee Honey Олена Яценко.
За її словами, офіційна реєстрація дозволяє зафіксувати місце розташування пасіки, отримувати ветеринарний супровід і брати участь у державних та грантових програмах підтримки. У випадку потрави бджіл саме ветеринарний паспорт і реєстрація в органах місцевого самоврядування дають можливість офіційно довести збитки та захищати свої права.
Якщо порівнювати з попередніми роками, кількість бджолиних сімей, що загинули від тих чи інших причин, зростає: у 2023 році – 1048 сімей, у 2024 році – 1111, у 2025 році задокументовано загибель 1308 бджолиних сімей.
За інформацією Держпродспоживслужби, минулого року за результатами звернень власників пасік було відібрано 99 зразків, з них діагноз отруєння внаслідок використання ЗЗР підтвердився за результатами 10 експертиз, у 2023 році таких було 8, у 2024 році – 3.
Причини отруєння бджіл завжди одній ті ж: порушення регламентів застосування ЗЗР, недостатня комунікація між користувачами земельних ділянок, на яких застосовуються препарати, та пасічниками.
В УКАБ додають, що багатьох стримує консервативність, або звичка працювати "в тіні". Значна частина пасік досі функціонує як домашнє хобі, тому їхні власники часто не бачать сенсу в реєстрації, поки не стикаються з реальними викликами ринку.
Агровиробники у свою чергу через різні канали комунікації, в тому числі і напряму, повідомляють про дати, час проведення обробок, перелік культур, назв препаратів із діючими речовинами, норм використання та контакти. Важливим фактором, констатує заступник директора агропромислового департаменту Групи АГРОТРЕЙД Анатолій Береза, є і використання аграріями дозволених і зареєстрованих препаратів під час цвітіння культур, які є безпечними для бджіл.
У міжнародній технологічній компанії "Сингента" зі свого боку відмічають реальні зрушення: аграрії дедалі частіше звертають увагу не лише на ефективність препарату, а й на його профіль безпеки – зокрема щодо запилювачів
"Фермери та суспільство загалом приділяють дедалі більше уваги створенню зон збереження й розмноження диких комах-запилювачів. Це змінює діалог. "Сингента" прагне, щоб кожен наш продукт, кожне рішення і кожен навчальний захід сприяли саме такому підходу – де захист урожаю і захист природи не суперечать одне одному", – резюмує керівник групи регіональних технічних експертів компанії "Сингента" Олександр Зозуля.