Українці годують весь світ не тільки пшеницею та кукурудзою, а й медом. Причому так щедро, що самим не вистачає. До того ж погана погода спричиняє неврожай меду, а конкуренти пропонують кращі ціни.
Медову сферу можна назвати класичною аграрною галуззю України. Вітчизняні фермери є одними з найбільших виробників та експортерів меду у світі.
При цьому слабка регуляція і відсутність чіткої системи підрахунку об’ємів виробництва призводять до сильної розпливчатості статистичних даних. Доходить до того, що періодично Україна постачає за кордон більше власної продукції, ніж офіційно встигає виробити.
Ринок меду схильний до значних коливань і дуже вразливий до погодних примх, які спричинили суттєвий "неврожай" минулого року і різке зростання цін. При всьому цьому більшість українців, схоже, доля меду ніяк не зачіпає, бо вони значно скорочують його споживання. Продукт став преміальним у країні-виробнику.
Обвал виробництва меду в Україні
За даними порталу World Integrated Trade Solution (WITS), у 2024 році Україна експортувала 85,8 тисяч тонн натурального меду на $166,95 мільйона. За вартістю експорту це був п’ятий показник у світі. За фізичним обсягом - фактично третій, після Китаю та Індії. Найбільшими ринками збуту були Німеччина, США та Польща.
У 2025 році обсяги виробництва меду в Україні суттєво скоротилися через несприятливу погоду. Літньо-осіння посуха 2024 року, а потім затяжні весняні холоди, пізні заморозки та дощі з градом вже у 2025-му спричинили сильний неврожай. Крім того, негативний вплив справляє війна. Тож на експорт пішло близько 50,3 тисячі тонн меду, зазначає в коментарі УНІАН координаторка комітету захисту рослин та насіння Українського клубу аграрного бізнесу Ганна Каширіна.
"Для української медової галузі 2025 рік видався надзвичайно складним і став справжнім випробуванням на витривалість: через поєднання аномальної посухи, весняних заморозків і тривалої війни обсяги збору меду скоротилися приблизно на третину, що спровокувало стрибок роздрібних цін", - каже Каширіна.
Як повідомили УНІАН у мережі супермаркетів АТБ, на початку літа 2024 року cередня ціна баночки меду на полицях магазинів становила 87,9 грн (21,51 грн за 100 грам). За рік у 2025 році цей показник підріс до 98,37 грн (24,87 грн за 100 грам, +15,6%). Зараз вартість меду набагато вища - cередня ціна в мережі становить 172 грн (54,37 грн за 100 грам, +118,6%).
Ще більшу динаміку цін відмічають у мережі Varus.
"З літа 2024 року популярні позиції подорожчали на 35-75%. Найпомітніше зросла вартість квіткового меду - на 75% (з 198 грн до 348 грн за 1 кг)", - повідомлять там у відповідь на наш запит.
Ціна в 2026 році піднялася до такого рівня, якого давно не було в Україні, констатує в розмові з УНІАН голова Асоціації "Об'єднання українських експортерів та переробників меду" Вадим Паньковський.
"За всю історію незалежної України це вдруге, що ціна стала настільки неадекватною. Вплинуло також і те, що в Європі меду було менше вироблено, і в інших країнах", - каже Паньковський.
Попри суттєве падіння експорту - майже на 40% у натуральному вимірі - Україна в 2025 році зберегла статус ключового постачальника до ЄС, куди спрямувала понад 70% виробленої продукції. Хоча низька рентабельність і дефіцит сировини змусили багатьох пасічників працювати на межі виживання, зауважує Каширіна.
Водночас Паньковський дотримується іншої думки.
"Неврожай меду був присутній, звісно. Проте ціна виросла майже втричі. Тож навіть за умов неврожаю меду, ті пасічники, які взяли половину чи третину від середньорічних зборів - в величезному плюсі. Ніхто не прогадав", - вказує експортер.
Україна стає залежною від Європи - і по меду теж
Попри доволі поважні позиції у рейтингу найбільших експортерів меду, Україна дедалі сильніше залежить від доступу до ринку ЄС, вартості логістики та погодних ризиків.
Сприятливою погодою для бджіл є помірно тепла, сонячна погода з періодичними невеликими дощами для зволоження ґрунту та відсутністю сильних вітрів. Також погода має бути стабільною, без різких перепадів температур. Оптимальною є температура повітря в межах від 20 до 28°C та помірна вологість, що стимулює бджіл до активного збору нектару.
Проте останнім часом небесна канцелярія не радує вітчизняних бджолярів та експортерів.
ТОП 10 покупців українського меду у 2024-2025 рр.
У 2025 році ключовими напрямками експорту українського меду залишилися країни ЄС (понад 70% обсягів) та США (близько 9%). Причому Європа ввімкнула своєрідні "гойдалки".
"Щодо квот, то ситуація була неоднозначною: у червні 2025 року ЄС активував "екстрене гальмування" через перевищення лімітів, що призвело до запровадження мита у 17,3% на решту року. Проте, в межах оновлення Угоди про вільну торгівлю, яка почала діяти з кінця жовтня 2025 року, безмитну квоту на мед було збільшено майже вшестеро - з 6 тис. тонн до рекордних 35 тис. тонн. Хоча через загальний дефіцит сировини скористатися цим вікном можливостей у повній мірі виробники зможуть лише в сезоні 2026 року", - каже Каширіна.
Найбільше минулого року обвалився український експорт до США - на 75%. Тоді як впродовж 2024 року саме Америка була другим покупцем українського меду у світі після Німеччини.
"Америці ми не цікаві. Америку повністю задовольняє Аргентина. На ринку ЄС наші головні конкуренти - Аргентина, В’єтнам та Китай. Але ми пропонуємо ціни вже в рази гірші, ніж решта європейських країн - Балтія, Румунія, Болгарія. Україна перестає бути цікавою", - попереджає експерт.
А це загрожує подальшим занепадом колись успішної галузі.
Ніхто не знає, скільки в Україні меду
Проблеми не обмежуються погодними примхами, жорсткою конкуренцією та "злими" європейцями, які український мед люблять, проте вводять на нього обмеження.
Найслабше місце українського медового ринку - його хаотичність. Між офіційною статистикою виробництва і фактичними експортними та ринковими оцінками існує шалений розрив. Статистика не повністю охоплює домогосподарські та тіньові обсяги, а також не відображає рух перехідних запасів у міжсезоння.
"Завжди було важко порахувати, скільки бджолосімей в Україні, бо до кінця не всі фільтрують свої потужності. Через це деякі роки просто не розуміли, чому об’єми експорту перевищували в рази потенційний об’єм виготовленої продукції", - свідчить Паньковський.
Проблема частково пояснюється тим, що реєстрація пасік в Україні децентралізована, а сервіс "єБджільництво" на базі Державного аграрного реєстру запущено лише у лютому 2025 року. Окрім онлайн-реєстрації пасік, сервіс надає змогу фіксації переміщень бджіл і застосування засобів захисту рослин.
Реєстрація пасік потрібна не тільки для спрощення підрахунків. Вона дозволяє експортерам вигравати конкуренцію за ринок ЄС, для якого велике значення має простежуваність продукції і контроль ризику отруєнь, тобто її якість.
Відсутність фактичної статистики не дає змогу робити адекватні прогнози по галузі.
Українцям нецікавий мед - він став преміальним продуктом
Українцям вистачає проблем і без меду, тож вони переважно забули про його існування. На внутрішньому ринку споживається лише 1% вітчизняного меду - 99% його іде на експорт, каже нам голова Асоціації експортерів та переробників. За останні роки його споживання тільки в Києві впало більше, ніж в 20 разів.
"Раніше ми возили щотижня до київських магазинів порядка 10 тонн на всі мережі. Зараз - дві тони на місяць. Мед не є товаром першої необхідності. Те, що ви бачите на полицях - це мізер. Навіть не 1% від загального медозбору. Є якась частка, яка продається на ринках. Але це такі пасічники, в яких бджільництво не стоїть на професійній основі, які мають 10-15 вуликів. Наші баночки на поличках, ми маємо лінію - маржинальності там ноль", - констатує Паньковський.
Тож експортери бачать зацікавленість в своїй продукції на Заході і перестають орієнтуватися на внутрішній ринок, де наявність меду нікого не турбує. Продукт їде з країни, виникає дефіцит, ціни зростають ще більше. Відповідно, українці їдять меду дедалі менше.
Водночас у АТБ на запит УНІАН надають дещо інші дані. Проаналізувавши продажі баночок меду поштучно, вони теж констатують зменшення попиту, але лише у 2026 році - у межах 20%. Тоді як у 2025-му цей показник у магазинах мережі, навпаки, збільшився удвічі, порівняно з минулим роком.
Тим часом, аналітики ринку продовжують малювати песимістичні картини для галузі.
"Протягом 2025 року ціни на мед в Україні зросли через дефіцит врожаю меду, що фактично зрівняло внутрішню вартість із європейською. Попри падіння обсягів експорту на 41,4%, валютна виручка скоротилася лише на чверть завдяки зростанню середньої експортної ціни. Це поступово перетворює мед із продукту щоденного вжитку на товар преміального сегмента", - каже Каширіна з УКАБ.
Паньковський головною причиною небажаності меду на внутрішньому ринку називає повномасштабну війну з усіма її наслідками.
"Так, і менше українців стало - відповідно, менше споживання. Виробники меду абсолютно перестали орієнтуватися на українського споживача. Все те, що споживає внутрішній споживач - для цього достатньо пасічників однієї області, аби забезпечити потреби. Все решта йде на експорт", - пояснює фахівець.
Погоджуються з цим і в УКАБ.
"Хоча загальної кількості меду, переважно соняшникового, фізично вистачає для споживання, через високий світовий попит і значне збільшення квот на безмитний експорт до ЄС - до 35 тис. тонн у 2026 році - виробники надають пріоритет зовнішнім ринкам", - констатує Каширіна.
Головні виклики для українського меду
Витрати українських експортерів меду включають, окрім сировини, нову тару, аналізи в закордонних лабораторіях, внутрішню та зовнішню логістику, зарплати, амортизацію, рахунки за електроенергію, податки, відсотки за кредитами, маркетинг.
"Ціна баночки меду складається з собівартості сировини і вартості бочки. Загальнозаводська витратна частина на фасування збільшується, коли менше меду переробляється - за рахунок того, що не на повну використовуються переробні потужності підприємства. Вартість бочки роками незмінна. Основою залишається ціна сировини. З 2024 до 2025 року вона зросла в три рази", - каже Паньковський.
Експортери також зазначають, що українська переробка й експорт стикаються з "ненадійною логістикою" і дедалі більшим податковим навантаженням. Тоді як мед із Південно-Східної Азії та Південної Америки дешевший і його постачання - більш прогнозоване.
Окремим питанням є електроенергія. Взимку Україна стикнулася з тривалими відключеннями світла - схожу картину нам малюють і на літній період через можливу спеку, повсюдне використання кондиціонерів та плановий ремонт енергоблоків АЕС.
Для безпосереднього виробництва меду відключення світла є менш критичними, ніж для інших сільськогосподарських галузей, оскільки життєдіяльність бджіл у вуликах не залежить від електроенергії. Проте відсутність світла все ж створює певні проблеми, зазначають в УКАБ.
""Блекаути" суттєво б’ють по суміжних ланках: зростає собівартість переробки, фасування та зберігання продукції на великих підприємствах, а також виникають логістичні затримки через перебої в роботі лабораторій, що проводять обов’язкову сертифікацію меду для виходу на міжнародні ринки", - вказує Каширіна.
Підсумовуючи вищесказане - головними викликами для української медової галузі наразі залишаються чотири наступні.
Перший - клімат і біологія. Слабка зимівля, пізні заморозки, дощі, град, посухи та отруєння бджіл через обробку навколишніх полів пестицидами під час цвітіння рослин прямо б’ють по першому медозбору й урожайності. Перший медозбір з ранньоквітучих рослин (акація, ріпак, фруктові дерева) наприкінці травня - на початку червня є найбільш вразливим до кліматичних та біологічних факторів, що напряму впливає на загальну урожайність сезону.
Другий - війна і логістика. Ненадійні маршрути, дорожча енергія, кредити, лабораторний контроль і валютна невизначеність з’їдають маржу. Собівартість продукції зростає, а можливість підвищувати ціни для кінцевого споживача обмежена зниженням купівельної спроможності. Це до питання, чому експортери "ховають" мед від українців і годують ним переважно європейців.
Третій - регуляторна політика ЄС. Квоти, захисні заходи і митний режим змінюють обсяг постачання швидше, ніж пасічник встигає адаптуватися.
Четвертий - цінова конкуренція. Імпортери ЄС мають альтернативи з Південно-Східної Азії та Південної Америки. Для того, аби виграти солодке протистояння з ними, українські постачальники повинні найбільшу увагу приділяти оптимізації логістики, забезпеченню якості і сертифікації продукції та її екологічності. Сюди входить і згадувана вище держреєстрація, і вибір чистої зони під пасіку, і відмова від хімікатів. І адекватні сусіди-аграрії, які не потруять бджіл пестицидами, якими обробляють власні поля.
Прогнози та майбутнє галузі
На початку літа на районних продуктових ярмарках в Києві торговці відпускають полуницю по 70 грн/кг, рівненський огірок по 60 грн/кг, помідори - від 120 грн/кг і вище. Але ми не бачимо тут продавців меду. Їхні колеги з огірків повідомляють, що бджолярі з’являться зі своїм товаром тільки ближче до кінця літа. Зараз вони могли б запропонувати хіба що минулорічний мед - але його фізично немає.
"Перехідні залишки з минулого сезону мінімальні - новий починався з нуля, фактично. Зазвичай були залишки порядка 10-20 тисяч тонн. Всі, хто мав продукцію і мав голову на плечах - вони вже давно реалізували", - каже нам Паньковський.
На мед, який продається в магазинах, ціни будуть зростати.
"Згідно попередньої інформації від постачальника - очікується подальше зростання цін. Зараз збір акацієвого меду і ціна вже росте - приблизно 400 грн за кілограм. Липовий мед - прогноз, що ціна буде зростати. Різнотрав'я мед - прогноз стабільної ціни, але тільки за рахунок хорошого урожаю", - кажуть нам в АТБ.
Загалом більш широку картину галузі - скільки меду зібрано і яким буде експорт в поточному році - можна буде намалювати вже в серпні місяці, коли у бджолярів закінчиться основний медозбір. Тому УНІАН планує ще повернутися до цього питання.
Поки залишається лише констатувати, що Україна має прекрасний потенціал для розвитку медової галузі. Проте хаотичність медового ринку нівелює наші природні переваги - сучасний світ вимагає чітко вибудованої бізнес-моделі. А через низку об’єктивних викликів бджільництво показує негативну динаміку і стає черговою галуззю, яку Україна поступово втрачає.