Про це свідчать дані міністерства економіки Польщі, якими володіє УНІАН.
У прийнятому в листопаді 2009 року документі польський уряд прогнозував збільшення споживання газу з 14,1 млрд кубометрів в 2010 році до 20,2 млрд кубометрів у 2030 році.
У 2011 році, за даними міністерства, споживання газу становило 15,3 млрд. кубометрів.
Відповідаючи на запит агентства, в міністерстві повідомили, що, згідно з чинним до 2022 року контрактом про поставки російського газу до Польщі, країна щорічно купуватиме 9,5 млрд куб. м газу за польською методикою розрахунку, або 11 млрд куб. м - за російською. У міністерстві також зазначили, що реалізація низки проектів з диверсифікації газових поставок в країну за останні два роки дозволила збільшити технічні можливості поставок "блакитного палива" з інших джерел - до 3,3 млрд кубометрів на рік (близько третини імпорту газу в Польщу).
За даними міністерства, середній внутрішній видобуток газу в Польщі за останні п'ять років становив близько 4,3 млрд кубометрів, або близько третини річного споживання.
У міністерстві додали, що приблизно 70% споживаного в країні газу використовує промисловість, решту - населення.
Як повідомляв УНІАН, минулого тижня фактично монопольний постачальник газу в Польщу російський "Газпром" запропонував польській владі повернутися до проекту будівництва газопроводу на польській території "Ямал-2" для додаткових поставок 15 млрд кубометрів газу до Польщі, Словаччини та Угорщини.
Глава польського уряду Дональд Туск, коментуючи цю пропозицію, сказав, що Польща не зацікавлена в збільшенні газових поставок з РФ, а навпаки, намагається знизити свою залежність від російських постачальників, реалізуючи низку проектів з диверсифікації. Головними з таких проектів є будівництво терміналу з прийому скрапленого газу на Балтійському морі і видобуток сланцевого газу, які повинні забезпечити перші поставки альтернативного російському палива в 2014 році.
Низка експертів висловили думку, що пропозиція росіян повернутися до проекту "Ямал-2" спрямована, передусім, проти України, яка після розвалу СРСР була головною транзитною країною для поставок російського палива до Європи. У разі реалізації цього проекту він став би третім газопроводом в обхід України після вже побудованого "Північного потоку" і "Південного потоку", будівництво якого почалося наприкінці 2012 року.