Багато кого збентежило пом’якшення санкцій США проти РФ через війну в Ірані. Звісно, в цьому немає нічого доброго, і, скоріш за все, цей крок продовжить життя російській економіці на 2-3 місяці. Тож від запланованої кризи на травень ми плавно пересуваємось у серпень-вересень 2026 року. Така пролонгація здатності РФ вести війну може забрати ще тисячі життів українців, що якось не збігається з риторикою президента США Дональда Трампа. Однак не все так похмуро, як можна побачити в багатьох українських ЗМІ.
Треба пам’ятати, що США зняли санкції тільки з російської нафти, яка була завантажена на танкери до 12 березня 2026 року. Як правило, ця нафта вже була законтрактована, тобто ціна по ній була відома. Допускаю, що частина танкерів йшла до покупців навмання, тож не весь обсяг піде по цінам до 50 доларів, щось продадуть і по 75. Дисконт до нафти Brent все ще залишається досить великим, хоча вже і не 30 доларів за барель.
Відомо, що США розблокували приблизно до 100 млн барелів російської нафти. В ринкових цінах це приблизно 6-7 млрд доларів. З них росіянам потрібно буде заплатити 17,5 доларів на барелі за фрахт танкерів. Через те, що багато танкерів застрягли в Перській Затоці, середня ціна фрахту злетіла у космос. Тобто, десь 2 млрд доларів з приблизно 7 піде на власників танкерів, та ще близько 3 млрд – це сама собівартість видобутку. Отже, на все про все залишається +1-2 млрд доларів. Звісно, це якщо ціна на Urals не підросте до 100-120, а на Brent – до 150-180 доларів за барель.
Коментатори, як правило, допускають дві помилки при трактуванні цього питання.
По-перше, невірно підхоплювати ціни по Urals з аналітичних агрегаторів. Наприклад, зараз (16 березня) там фігурують ціни в 91-92 долари за барель. А насправді ціна ледве доходить до 75 доларів, і це при 17,5 доларів за фрахт. По-друге, не потрібно брати весь виторг за нафту як такий, що Росія покладе собі в кишеню, бо це не так. Адже є фрахт, є собівартість самої нафти, є фактор страховки (яка подорожчала в 12 разів).
Тому тут я не вбачаю в діях Мінфіну США чогось такого страшного, але одночасно підтримую риторику з боку України, ЄС, Великобританії та Канади, що пом’якшення санкцій для РФ є передчасним. Річ у тім, що США досить часто такі тимчасові послаблення потім з місяця в місяць продовжують. І, щоб у їх Мінфіну було чітке розуміння того, що пом’якшення санкцій росіянам не можна продовжувати, підсилена дипломатична робота з США зовсім не завадить.
Наскільки розблокування 100 млн барелів російської нафти врятує ринок і зупинить зростання цін?
Країни G-7 розблокували резервів на 412 млн барелів, але тільки в Перській Затоці застрягло танкерів з 180 млн барелями на борту (хоча ця цифра поступово зменшується). До того ж, Саудівська Аравія почала транспортувати нафту через Червоне море.
І якщо скласти падіння видобутку в регіоні з обсягами нафти на застряглих танкерах, то розблокування резервів з боку G-7 і підсанкційної російської нафти цілком дозволять вистояти ринку впродовж місяця. Однак казки від екс-киянина, російського переговорника Кирила Дмитрієва, що без російської нафти світ би не вижив – брехня.
Пом’якшення санкцій також створює додаткові ризики, які США та Європа не зможуть проконтролювати. Росіяни почали пропонувати довгострокові контракти на постачання своєї нафти на Філіппінах, Бангладеш, Шрі-Ланці. Тож під час короткої передишки, яку їм дав Мінфін США, РФ влаштувала дуже активний маркетинг з надією підсадити азійські країни на нафту зі знижками, як це було колись з Індією.
А от Індія якраз здивувала. За час від початку війни в Ірані, країна встигла купити російської нафти на 30 млн барелів, проте один з великих державних банків Індії відмовився оплачувати частину цієї нафти, пославшись на санкції США та Європи. І це не вперше, коли в індійських банках підвисають російські платежі.