Ще до останньої атаки на Київ енергетична інфраструктура була сильно пошкоджена.
Через останній масований удар росіян по енергетичній інфраструктурі Києва воду з опалювальних систем будинків змушені були почати зливати. Колишній міністр палива та енергетики України Іван Плачков розповів УНІАН, скільки часу може зайняти часткове та повне відновлення тепла у будинках киян.
Скільки часу може зайняти повне завершення ремонтних робіт? Чи якісь орієнтовні терміни?
Ворог уже десятки разів завдавав масованих дроново-ракетних ударів по енергетичній інфраструктурі України, зокрема й Києва. За оцінками, близько 60% енергетичного обладнання було пошкоджене або зруйноване, тож ситуація вкрай складна і була такою ще до останньої атаки. Я кажу про всю енергосистему загалом. Україна вже втратила Запорізьку та Каховську електростанції, значна частина теплових електростанцій знищена, гідроелектростанції та теплоелектроцентралі теж зазнавали важких ударів і не раз.
Останній обстріл серйозно вдарив по теплоенергоцентралях, які забезпечують теплом близько 60–70% житлових будинків Києва, який опалюється за рахунок ТЕЦ, електроцентралей і районних котелень. Але точний масштаб руйнувань наразі ще оцінюють, наскільки мені відомо.
За мінусових температур, щоб не допустити пошкодження внутрішніх систем опалення в будинках - труб і батарей, - воду з них змушені зливати і це правильно. Вони все правильно роблять. Інакше при морозах у -10…-15 °C система може швидко замерзнути, а відновити її вдасться лише навесні.
Тому важко сказати, за скільки відновиться все теплопостачання. Я думаю, що це питання не одного тижня. Енергетики зараз працюють над цим, але це буде поступово.
Спочатку це будуть десятки будинків - десь 50, 70 або 100. Але атаки можуть повторитися хоч завтра чи за кілька днів, і це знову призведе до нових руйнувань. Тому українці мають бути готові до відключень електроенергії, води та тепла - як на короткий час, так і надовго. У найгіршому сценарії перебої можуть тривати два-три тижні.
Тиждень - це мінімальний термін для часткового відновлення. За оптимістичних умов, без повторних ударів, повне відновлення теплопостачання може зайняти щонайменше місяць, я так думаю.
Чому під час морозів комунальники зливають воду з систем опалення і що буде, якщо цього не зробити?
Якщо при морозі –10…–15 °C не злити воду з системи опалення, вже за одну добу виникає критичний ризик. Вода в трубах і батареях замерзає, вони тріскаються, і подати тепло в такий будинок стає неможливо - навіть якщо генерацію згодом відновлять. Ми отримаємо другий Алчевськ (аварія на об'єктах ЖКГ в Алчевську Луганської області взимку 2006, коли система опалення в місті просто замерзла через своєчасно не злиту із системи воду - УНІАН). У такому разі доведеться чекати потепління, щоб проводити ремонт. Технічно заповнити систему назад не складно: за наявності теплоносія це займає кілька годин.
Чи варто киянам виїжджати з міста через відсутність тепла?
Якщо говорити саме про можливість перебування в місті, то ситуацію варто оцінювати тверезо. Ми не знаємо, що буде завтра і чи не станеться нових ударів. Саме тому я неодноразово наголошував: потрібно бути готовими заздалегідь мати варіант виїзду - до родичів, друзів чи знайомих за місто, у села або районні центри, де є стабільне, традиційне опалення. Це може бути на добу, кілька днів або тиждень, щоб просто перечекати складний період.
Передусім це стосується дітей, людей похилого віку. Залишати їх у будинках без тепла, коли невідомо, коли його відновлять і чи не буде повторних атак - нелогічно. Навіть якщо опалення з’явиться, немає гарантії, що ситуація не погіршиться знову.
Вивезли найуразливіших, дорослі можуть повернутися, вийти на роботу, подивитися, як розвивається ситуація. Якщо все стабілізується - поїхали, забрали рідних і повернулися. У цьому немає паніки чи чогось надзвичайного - це звичайний здоровий глузд.
Чи за таких умов в українців є шанс пережити цей опалювальний сезон?
У нас зберігається атомна генерація та розгалужена система розподілу електроенергії. Так, бракує трансформаторів і обладнання, частина з них знищена, і питання, де брати заміну та як швидко ремонтувати, залишається складним.
При цьому ситуація залежить від подальших атак і під загрозою можуть опинитися й газорозподільчі станції, які забезпечують великі міста - цілком ймовірно, що вони стануть однією з наступних цілей. А якщо завтра по Києву прилетять п'ять "Орєшників"?
На мою думку, жодні інженерні укриття чи так звані "черепахи" над підстанціями не здатні реально захистити енергетичну інфраструктуру. Єдиний ефективний захист - це потужна протиповітряна оборона. Саме на цьому потрібно зосереджуватися разом із міжнародними партнерами.
Є інформація, що Троєщинська ТЕЦ повністю зруйнована. Чи відповідає вона дійсності?
На початку війни один із енергоблоків уже був пошкоджений, потім постраждав і другий. Втім, залишилося резервне обладнання - котли, які здатні виробляти тепло навіть без працюючих енергоблоків. Звісно пошкодження серйозні, але енергетики поступово відновлюють її - все, я думаю, залежить від наявності обладнання.