Тінізація економіки та навантаження на бізнес: ДРС попередила депутатів про ризики нового законопроекту

Державна регуляторна служба поінформувала уряд та Верховну Раду, що прийняття законопроекту №1210 може призвести до збільшення тіньового сегмента економіки, підвищення попиту на послуги конвертаційних центрів та посилення корупційного навантаження на бізнес.

Зокрема, проектом закону в 4 рази збільшуються штрафи для платників податків за порушення у сфері адміністрування податків, вводиться низка нових штрафів, в тому числі, за відсутність реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладних на операції з постачання товарів/послуг, які звільняються від оподаткування податком на додану вартість, йдеться на сайті ДРС.

№1210 скасовує персональну відповідальність посадової або службової особи контролюючого органу перед державою у розмірі виплаченого з бюджету відшкодування за неправомірні рішення, дії або бездіяльність цієї посадової (службової) особи. Натомість передбачається відшкодовувати збитки за рахунок контролюючих органів за умови доказів протиправності дій/бездіяльності та рішень контролюючого органу.

Одночасно скасовується черговість погашення податкового боргу, відповідно до якої на сьогодні кошти платника йдуть у першу чергу на погашення боргу, у другу чергу – на сплату штрафу, в третю чергу – на погашення пені. Наслідком цього може стати повернення практики у першу чергу на погашення пені, що створить штучні умови для накопичення податкового боргу платників податків, а також значно підвищить корупційну складову податкового контролю.

До виникнення додаткових корупційних ризиків можуть призвести також положення про облік в податковому обліку умов і обставин здійснення операції та/або поведінки платника податків. При цьому, первинні документи будуть враховуватися за умови, якщо вони не суперечать реальним (фактичним) умовами та обставинам вчинення угоди та/або поведінки платника податків.

Аналогічні застереження стосуються також і запровадження принципу винної відповідальності, згідно з яким, у разі виявлення порушень платником податків податкового законодавства, контролюючим органом встановлюються обставини виявлених порушень, підтвердження наявності чи відсутності вини, наявності пом'якшуючих обставин.

Положеннями №1210 розширюється поняття розумної ділової мети, в результаті чого платникам податків тепер доведеться доводити, що створені ними умови для приросту (збереження) активів у майбутньому відповідають розумній економічній причині.

Це положення може створити значні ризики для платників податків, оскільки відсутність ділової мети може бути встановлене лише судом, що може призвести до затяжних судових спорів між платниками податків та контролюючими органами.

Окремі положення законопроекту можуть бути використані як механізм прихованої приватизації цілісних майнових комплексів державних підприємств, які не підлягають приватизації.

Так, №1210 скасовується заборона використовувати в якості джерела погашення податкового боргу майно, включене до складу цілісних майнових комплексів державних підприємств, які не підлягають приватизації, у тому числі казенних підприємств. Таке майно відтепер буде дозволено передавати у податкову заставу з подальшим отриманням згоди контролюючого органу на його відчуження.

Серед усіх змін у визначенні "пов'язаної особи", які вносяться законопроектом, є спроба зробити пов'язаними стосовно українських суб'єктів господарювання незалежних іноземних контрагентів – постачальників товарів (робіт, послуг).

Законопроект переносить облік курсових різниць платника податків у податковому обліку з податку на прибуток. Однак курсові різниці безпосередньо впливають на фінансовий результат діяльності кожного підприємства і визнаються доходами і видатками в бухгалтерському обліку.

Значне занепокоєння бізнес-спільноти викликають зміни, які запропонували внести в порядок сплати рентної плати. За попередньою оцінкою вони призведуть до збільшення податкового навантаження лише на металургійну галузь в 3-4 рази.