Інфляція в Україні: вітчизняне ноу-хау

Не встигла країна відгуляти 8 березня, як Держкомстат з невластивою для нього останнім часом оперативністю проінформував, що інфляція в країні росте. Причому, дану статистику можна назвати економічним дивом. За всіма законами, прописаними в підручниках, ріст інфляції безпосередньо пов`язаний зі збільшенням грошової бази і маси. В Україні все навпаки. За підсумками 2009 року грошова маса взагалі скоротилася, а грошова база виросла зовсім трохи. За два місяці 2010 року грошова база «всохла» на 1,1%, а грошова маса - на 2,18%. При цьому в лютому ц.р. інфляція склала 1,9% проти січня, а в порівнянні з лютим 2009 року – 11,3%, з початку поточного року - 3,7%. З такими темпами річну інфляцію навряд чи вдасться утримати на рівні нижче 12%. Швидше за все, вона наблизиться до позначки 17%.

Щоб зрозуміти природу вітчизняного дива, варто пригадати про масштаби «тіньової» економіки - близько 60% всього обороту. Правда, завдяки «тіні» Україна у важкому 2009-му не збанкрутіла, але сьогодні саме вона, "тінь", формує інфляцію. А в міру виходу грошей «на світло» ріст інфляції прискориться.

У лютому 2010 року, в порівнянні з січнем, найбільше подорожчали овочі (на 17%), але це - сезонна специфіка. Також до неї можна віднести зниження цін на м`ясо (на 0,4%). Як правило, на початку року попит на м`ясопродукти падає, при цьому поставки  збільшуються. Як результат – продукт дешевшає. Даний ефект економісти люблять  називати «невидимою рукою ринку». Та й плюс до цього, передпасхальний піст, якого прагнуть дотримуватися багато віруючих українців, як мінімум, виключаючи з раціону м`ясо.

А ось ріст цін на цукор в лютому проти січня на 17,8% - це вже «видима рука» державного управління. Якщо порівняти динаміку вартості цього солодкого продукту, то в лютому 2010 до лютого 2009 року ріст вартості склав 133% - рекордний показник для нашої економіки. Тепер ціна на цукор в Україні є однією з найвищих в світі, і це при тому, що виробництво і сировина – власні. Багато в чому до такої ситуації привела політика “підтримки” виробників цукру, яка проводиться багатьма урядами. У цій сфері створені абсолютно неринкові умови, собівартість виробництва необгрунтовано завищена, чималий внесок зробила і заборона на імпорт тростинного цукру. До того часу, поки влада не змінить своє ставлення до цукроварів, перманентного росту цін не уникнути.

На жаль, не вдалося уникнути росту цін і на бензин. За підсумками лютого пальне подорожчало на 5,1% проти січня і на 36% відносно лютого 2009 року. Якщо в лютому ситуацію можна пояснити зростанням вартості нафти на світових майданчиках, то  порівняльна динаміка з 2009 роком виглядає досить дивно – тоді в світі нафта нестримно дешевшала. Специфіка ціноутворення на бензин у нас настільки заплутана, що залишається тільки дивуватися: дорожчає нафта – дорожчає бензин, дешевшає нафта – бензин продовжує дорожчати. Антимонопольний комітет, не зважаючи на грізні заяви, явно не допрацьовує в цій сфері.

Є ще новини від Держкомстату. За підсумками лютого 2010 року ціни на телефонний зв`язок впали на 8,2% в порівнянні з січнем і на 4,4% проти лютого 2009-го. Конкуренція на ринку посилюється, впровадження нових технологій все більше штовхає вартість послуг в даній сфері вниз. У зв`язку з цим сумно виглядає майбутнє “Укртелекому”. Свого часу, з політичних міркувань, підприємство не було продане, а зараз воно все більше стає схоже на «валізу без ручки». Старі і громіздкі монстри нині не в ціні...

Висновок напрошується один: ніщо так не турбує населення, як ріст цін, а бізнес – їх зниження.

Наталія Щербатюк, аналітик Українського аналітичного центру (для УНІАН)