Екс-голова ДПС розповів про нехтування правилами розміщення ОВДП / фото УНІАН
Ера легких грошей на глобальних ринках заохотила вітчизняний уряд розпочати інтенсивні запозичення без думки про завтрашній день, каже експерт.
Скажені запозичення по зависоких ставках розганяють інфляцію, що відчутно погіршує "фінансове здоров‘я" України. Державі потрібні реформи і дешеві гроші, а не популізм і друкарський верстат вкупі із ломбардом.
Про це заявив Сергій Верланов, голова Державної податкової служби (2019-2020).
У своїй статті для SeekingAlpha він зазначив, що ера легких грошей на глобальних ринках, яка розпочалася з розпалом пандемії, заохотила вітчизняний уряд розпочати інтенсивні запозичення без думки про завтрашній день.
"Ця політика розширилася на внутрішній ринок, що дозволило міжнародним інвесторам конвертувати їхні американські долари у гривні та купувати тримісячні ОВДП під 8,5% або 12-місячні під 11%", - зазначив Верланов.
Борг вважається сталим, говорить автор, у тому разі, коли уряд запозичує гроші під відсоток, що не перевищує темпи економічного зростання. "В Україні цим правилом знехтували", - заявив Верланов.
Так, уряди по всьому світу збільшили свої запозичення для боротьби з наслідками пандемії та стимулювання економічного зростання. Однак, стверджує автор, більшість з цих запозичень відбуваються за ставками близькими до нуля. Натомість Україна позичає під високі відсотки та ще й стримує економічне зростання через суперечливу урядову політику.
Як результат, наприкінці липня Національний Банк України – один з небагатьох Центральних Банків світу - змушений був підняти відсоткову ставку до 8%, щоб зменшити інфляційний тиск. Більше того, в НБУ зазначили, що можуть посилити свою монетарну політику, якщо інфляційний тиск продовжить зростання.
"Схоже на те, що так і станеться, адже НБУ попередив, що за результатами 2021 року інфляція складе 9,6%, а не 8% (попередній прогноз), що значно вище цілі у 5%", - написав Верланов.
Згідно з даними Міністерства фінансів, за останні сім місяців державний борг України зріс на майже 10%. Станом на 30 червня 2021 р. він склав $92,5 млрд, хоча ще 30 листопада минулого року перебував на позначці $84,2 млрд. За останні 25 місяців зростання боргу ще безпрецедентніше – 18%.
Також автор зауважив, що ще до початку цьогорічних бурхливих запозичень минулого року борг України дорівнював 60,8% ВВП, хоча у 2019 складав "лише" 50,3%.