Кредитор ніколи не визначає конкретних податкових інструментів, за допомогою яких країна повинна наповнювати бюджет.
Багато ініціатив, які в публічній площині подаються як "вимоги МВФ", де-факто є пропозиціями Міністерства фінансів України, а не позицією Фонду.
Про це в коментарі УНІАН повідомив перший віце-президент Торгово-промислової палати (ТПП) України Михайло Непран.
"Черговий раз українська влада, посилаючись на "вимоги Міжнародного валютного фонду", розглядає непопулярні зміни до оподаткування ФОПів другої та третьої групи. Цей прийом давно використовується в українській політиці, але нинішня ситуація демонструє іншу реальність", – зазначає Непран.
На відміну від попередніх десятиліть, вказує фахівець, місія МВФ та офіс Фонду в Києві активно працюють із бізнес-асоціаціями, проводять консультації, збирають дані, аналізують бар’єри та проблеми. Тож бізнес в курсі, де закінчуються вимоги закордонних партнерів і починаються примхи влади.
За його словами, роль МВФ полягає у визначенні фіскальних ризиків – дефіциту бюджету, нестачі доходів, неефективності адміністрування, але Фонд ніколи не визначає конкретних податкових інструментів, якими уряд має закривати ці ризики.
"Яким саме шляхом збалансовувати бюджет – рішення української влади. Тому приписування МВФ непопулярних заходів, таких як підвищення податків для ФОПів, є некоректною інтерпретацією. Фонд вказує на проблему, а спосіб її вирішення пропонує уряд. І часто цей спосіб найпростіший", – констатує заступник голови ТПП.
Тож "вимоги МВФ" часто виявляються ініціативами українських чиновників, вказує Непран.
При цьому він вказав, що ФОПи залишаються найбільш поширеною формою підприємництва в Україні.
Непран виділяє чотири ключових функції, які ФОПи виконують зараз в житті українців:
Спрощена система оподаткування не ідеальна і може містити в собі ряд можливостей для зловживань, погоджується Непран. Такі схеми можуть включати зарплатні ФОПи, або поділ компаній на десятки ФОПів, чи використання спрощеної системи для великих операцій.
При цьому існує нерівність у податковому навантаженні між такими формами ведення підприємницької діяльності, як ФОП і ТОВ, що стимулює вибір організаційної форми не за бізнес-логікою, а через різницю у навантаженні.
Заступник голови ТПП також вказує на відсутність адресного контролю з боку контролюючих органів за спрощеною системою оподаткування. Замість роботи з порушниками, ініціюються масові зміни для всіх, що неефективно.
Непран підкреслює, що ініціативам чиновників часто бракує якісної аналітики та моделювання. Податкові рішення в Україні традиційно ухвалюють без оцінки впливу на ринок праці, рівень тінізації, поведінку платників та макроекономічні показники.
Низка народних депутатів публічно заявила про недоцільність різких змін оподаткування ФОПів у воєнний час, в тому числі під час прийняття бюджету на 2026 рік. Навіть голова Комітету з питань фінансів та податкової політики Данило Гетманцев свого часу обіцяв, що до завершення воєнного стану система оподаткування ФОПів змінюватися не буде.
Зі свого боку, бізнес, зокрема Українська Рада Бізнесу, закликав МВФ переглянути підхід і концентруватися на покращенні адміністрування, підсиленні аналітики та адресній боротьбі зі схемами.
Останній пункт цілком збігається з рекомендаціями Нацбанку та податкової щодо зарплатних ФОПів. Вони прямо кажуть, що ФОП, який виконує ті самі функції, що й штатний працівник, – це прихована зайнятість. Цю норму потрібно перевести у площину обов’язкового виконання, впевнений Непран.
Заступник голови ТПП вказує на те, що ФОПи - не фіскальна, а соціальна та економічна опора, особливо у воєнний час. Статистика минулих п’яти років демонструє гнучкість і швидку адаптацію мікробізнесу.
"Основна проблема – не модель ФОП, а зловживання, які держава може вирішити адресно. Масові ж зміни, спрямовані на всіх ФОПів, несуть ризики тінізації та релокації бізнесу", – пояснює Непран.
Фахівець впевнений, що фокус з боку держави має зміститися з "масових рішень" до адресної роботи контролюючих органів, з використанням рекомендацій НБУ, ДПС та сучасних аналітичних інструментів. При цьому Непран не вірить, що українських підприємців вже зовсім скоро залишать без грошей.
"Політично та економічно радикальні зміни в оподаткуванні ФОПів малоймовірні найближчим часом", – заспокоює він.
Українські аналітичні центри виступили зі спільною заявою, що урізання податкових пільг для самозайнятих підприємців, як того нібито вимагає МВФ, призведе до втрати державою близько 1,5-2% ВВП, або 150-180 мільярдів гривень.
Економіст Олег Пендзин впевнений, що нова програма МВФ не залишить українських ФОПів без грошей в найближчому майбутньому. Він нагадує про звичну практику затягування виконання умов кредитора з боку влади, тож спрощена система оподаткування протримається ще певний час.