На тлі блекаутів обсяги готівки в обігу в Україні зростають швидше, ніж торік. Чи свідчить ця динаміка про поступовий відхід українців від безготівкових розрахунків і розворот фінансової системи "в кеш", - розбирався УНІАН.
Російські атаки і спричинені ними блекаути суттєво впливають на повсякденне життя українців. На порядку денному - купівля енергообладнання, пошук способів зігрітися без опалення, накопичення запасів продуктів, що не псуються без холодильника, а також зняття готівки, якою можна розраховуватись навіть без світла і зв’язку.
Національний банк оприлюднив дані щодо збільшення готівки в обігу за 2025 рік. Так, за даними регулятора, обсяг "кешу" зріс на 12,6% (або на 103,9 млрд гривень) та станом на 1 січня склав 926,3 млрд гривень.
В НБУ зазначають, що темпи збільшення готівки на руках дещо пришвидшилися (до 12,6% у 2025 році, тоді як у 2024-му цей показник становив 7,6%). Окрім тривалих відключень світла, на таку динаміку впивають й інші фактори.
"Це, зокрема, зумовлено подальшим відновленням економічної активності, частина якої обслуговується готівковим обігом. Цьому сприяли підвищення заробітної плати та соціальних виплат населенню, стійкий споживчий попит на товари та послуги, сповільнення інфляції", - повідомляє регулятор.
Цей тренд підтверджують і самі українці, роблячи акцент саме на відсутності світла.
Киянка Олена розповіла нам, що з поверненням тривалих відключень світла стала знімати більше готівки, причому частіше робить це на касах супермаркетів, що дають таку можливість. Адже багато банкоматів теж не працюють без електроенергії.
"В торговельних мережах здебільшого можна розрахуватися картками. Але все більше невеликих магазинів відмовляють у безготівковому розрахунку під час блекаутів, також не завжди доступні банкомати. Тому довелося повертатися до купюр в гаманці, так спокійніше", - розповідає співрозмовниця.
Однак парадоксально, що такий розворот відбувається паралельно із намірами держави дедалі активніше переходити на цифровий формат оплати. В НБУ повідомляли, що за 9 місяців 2025 року безготівкові розрахунки українців продовжували зростати: збільшувалися як кількість карткових операцій, так і платіжних pos-терміналів.
Паралельно з цим, протягом 2025 року українські банки вводили обмеження на приватні перекази між картками. Наразі обмеження складає 100 тисяч гривень на місяць для більшості клієнтів, і 50 тисяч гривень – для ризикових. Операції понад цей ліміт мають бути підтверджені документами про джерела походження коштів.
УНІАН вирішив дізнатися, наскільки критичним є зростання готівки в обігу, чи пов’язано це з останніми нововведеннями банків, та чи загрожує це відходом від кешлес-економіки.
Як розповідає УНІАН член правління, операційний директор Unex Bank Вікторія Махноносова, у банку також спостерігають динаміку до збільшення "кешу": клієнти знімають готівку частіше, і кількість операцій із нею зростає.
Проте, на її переконання, справа не у банківських лімітах.
"На зростання готівки в обігу обмеження на перекази між картками майже не вплинули. Основними причинами є сезонні виплати, святкова активність і поведінкові реакції на енергетичні ризики", - каже банкірка.
Вона пояснює, що багато компаній щороку виплачують премії, дивіденди, проводять інші розрахунки. Це все збільшує суму готівкових коштів "на руках". Крім того, під час свят і у періоди підвищеної економічної активності люди більше платять у магазинах і на ринках, де іноді зручніше розраховуватися готівкою.
"Цьогоріч додався ще один важливий момент - побоювання деяких людей щодо відключень електроенергії або тимчасової недоступності платіжних сервісів спонукають їх робити невеликий запас готівки "про всяк випадок"", - каже Махноносова.
Схожі висновки наводять також опитані УНІАН експерти.
Фінансовий аналітик інвестгрупи ICU Михайло Демків повідомляє, що попри збільшення готівки в обігу на понад 100 мільярдів гривень, в цілому темпи зростання її обсягу залишаються повільними.
"Так, у 2025 році обсяг готівки зріс майже на 12,5%, що перевищує зафіксовану в тому ж році інфляцію (8% рік до року). Однак готівка втрачає свої позиції: співвідношення її обсягу до розміру економіки країни наблизилося до історичних мінімумів і становить трохи більше 10%. До кінця 2026 року обсяг готівкової гривні в обігу перевищить 1 трильйон гривень", - розповідає нам аналітик.
Демків нагадує, що у часи пандемії вже спостерігалась тенденція масового переходу населення на готівку. Це співпало у часі посиленням фінансового моніторингу, коли банки почали ретельніше перевіряти клієнтів та їхні операції. Це, у свою чергу, стимулювало зростання обсягу паперових грошей в обігу. Проте зараз, за його словами, такі тренди відсутні.
Із цим погоджується голова фінансового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев. За його даними, на кінець 2023 року обсяг готівки в обігу був на рівні близько 11,5% ВВП, на кінець 2024 року – 10,7% ВВП, а на кінець 2025 року (за прогнозом) – 10,4% ВВП.
"Тобто зростання готівки є лише фізичним відображенням зростання економіки та доходів, а детінізація все ж відбувається, хоча темпи її у 2025 році вочевидь сповільнилися", – зазначив нардеп.
Фінансовий аналітик Андрій Шечишин також вважає, що агресивного зростання готівки на сьогодні немає.
"На мій погляд, з огляду на ситуацію з блекаутами, з проблемами безготівкової оплати багато хто зараз використовує готівку. Проте для нас це не є критичними рівнями зростання. За листопад річна динаміка становила 15%. Але на початку 2024 року ми вже бачили приріст готівки на ті ж 15%, що не було дуже великим значенням", - каже Шевчишин у коментарі УНІАН.
Він нагадує, що у 2022 році показник приросту готівки в середньому сягав 17% - на початку повномасштабної війни багато хто виходив в "кеш", аби мати гроші на руках на екстрені випадки.
Аналітик зазначає, що наразі збільшення частки готівки є, скоріше, ситуативним – на це впливають і девальваційні настрої, і невизначеність в цілому. Водночас він визнає, що тренд на поширення "паперових грошей" в обігу стає дедалі помітнішим з травня 2025 року.
"Але таке бувало раніше і це не є критичним фактором", - резюмує Шевчишин.
За поточних умов готівка дійсно може знадобитися частіше, ніж ми звикли. Але і впадати в крайнощі та знімати усі заощадження більшість експертів не радять, адже в умовах інфляції купівельна спроможність грошей на руках втрачається. Тому повністю виходити із, приміром, депозитів чи ОВДП (за їхньої наявності) не варто. До того ж в умовах регулярних російських обстрілів тримати усі гроші вдома стає ще небезпечніше.
Вікторія Махноносова з Unex Bank рекомендує дбати про безпеку власних коштів і не зберігати великі суми вдома. Але якщо це необхідно, слід тримати кошти у різних місцях та все ж таки подумати про короткостроковий депозит.
"Якщо ви отримали одноразову виплату – премію чи дивіденди – збережіть підтверджувальні документи (платіжні відомості чи виписки), бо вони можуть знадобитися для підтвердження доходу. Плануйте, яка сума готівки вам реально може знадобитися для побутових витрат, майте дрібні купюри для щоденних покупок і перевіряйте ліміти та комісії банку й мереж банкоматів – так ви не зіткнетеся з несподіваними витратами або проблемами з отриманням готівки", - радить банкірка.
Вона наголошує, що мати невеликий запас готівки на кілька днів при відключеннях – розумна річ, але накопичувати великі суми "про всяк випадок" все ж не варто.
"Банки працюють у штатному режимі: майже всі філії і банкомати обладнані резервним живленням, а окремі відділення залишаються доступними під час відключень для виконання базових операцій. Це дозволяє здійснювати видачу готівки, приймати платежі і проводити термінові операції навіть за умов відключення світла", - каже Махноносова.
Фінансовий аналітик ICU Михайло Демків зауважує, що готівка не приносить доходу, втрачаючи з часом свою купівельну спроможність. Проте і повністю відмовлятися від неї експерт не рекомендує.
"У минулому я радив би тримати максимальну частку коштів у дохідних активах (наприклад, в ОВДП). Однак російська агресія змусила переосмислити деякі підходи. Повна відмова від готівки тепер розглядається як ризик, адже ворог може атакувати енергетичну та банківську системи не лише України, а й інших західних країн. Тож завжди добре мати фінансову подушку в готівці, якою можна розрахуватися за надзвичайних обставин", - розповідає Демків.
…Отже, поточне зростання готівки в обігу є передусім ситуативним і зумовлене поєднанням воєнних ризиків, сезонних виплат та побоювань щодо стабільності електропостачання в Україні. Попри це, частка готівки у ВВП продовжує поступово знижуватися, а безготівкові платежі зберігають домінуючу роль у повсякденних розрахунках українців.
Експерти сходяться в думці, що оптимальною стратегією залишається баланс: невеликий запас готівки "на екстрений випадок" поряд із збереженням коштів у банківській системі та дохідних інструментах. Адже за умов війни повна відмова від кешу так само ризикована, як і накопичення значних сум удома.
Катерина Жирій