В Україні ціни щомісячно шокують зростанням. На цьому тлі мінімальна заробітна плата залишається незмінною понад рік, проте вже у 2026-му уряд може незначно її підвищити. Що це означає для суспільства, бізнесу та держави, розбирався УНІАН.
В Україні заговорили про підвищення мінімальної заробітної плати. З квітня минулого року вона була зафіксована на рівні 8 000 гривень (до сплати податків) і цьогоріч її збільшення не планувалося.
Це рішення було закріплено Бюджетною декларацією на 2025-2027 роки. Документом передбачалося, що мінімальна заробітна плата буде заморожена на цьому рівні на весь трирічний період. Проте, згідно з попередніми даними, у проєкті нової Бюджетної декларації на 2026-2028 роки таки очікується підвищення "мінімалки".
Рішення в цілому виглядає назрілим, адже наразі після вирахування податків мінімальна зарплата складає 6 160 гривень. Проте її підвищення тягне за собою ще й зміну розміру інших платежів і зборів. Адже мінімальна зарплата — це не лише найменший рівень оплати праці, який роботодавець зобов’язаний виплачувати працівникові за виконану роботу. Це один із ключових економічних показників, що впливає на цілу низку сфер — від оподаткування та соціальних гарантій до розміру штрафів та лімітів для підприємців.
УНІАН вирішив розібратися, чи є в держави ресурс на збільшення мінімальної зарплатні, та як це вплине на громадян, бізнес та економіку в цілому.
Розмір мінімальної зарплати, серед іншого, впливає на діяльність бізнесу: зокрема, на суму єдиного соціального внеску (ЄСВ), який сплачують ФОПи, або підприємства інших форм власності за своїх співробітників. Мінімальний розмір ЄСВ складає 22% від "мінімалки" (1760 гривень наразі). А максимальна база нарахування ЄСВ в Україні складає 20 мінімальних зарплат (160 000 гривень) – це граничний розмір зарплати, з якого сплачується ЄСВ (тобто якщо працівник отримує більше 160 000 гривень, внесок все одно нараховується з цієї суми) .
Від "мінімалки" залежить розмір єдиного податку для ФОП другої групи (20% від мінімальної зарплати, тобто 1600 гривень). А зважаючи на те, що підприємці з грудня 2024 року почали додатково платити військовий збір, у разі підвищення мінімальної зарплати податкове навантаження на них зростатиме доволі стрімко.
Поміж іншого, цей показник впливає на розмір максимальної ставки податку на нерухомість (1,5% від МЗП за квадратний метр) та транспортний податок (його платять власники автомобілів, дорожчих за 375 мінімальних зарплат).
Також кратно до мінімалки вимірюються штрафи за порушення трудового законодавства: наприклад, при виявленні неоформлених працівників роботодавцю доведеться сплатити штраф у 10 мінімальних зарплат (тобто 80 000 грн), за порушення встановлених строків виплати зарплати – у 3 мінімальні зарплати (24 000 грн) тощо.
Наразі розмір мінімалки після сплати податків співставний з розміром середньої пенсії в Україні – трохи більше 6 000 гривень. Прожити на таку суму практично неможливо. Але більшість українців, які офіційно отримують саме мінімальну зарплату, все ж мають вищий місячний дохід, просто інша частина зарплати виплачується "у конверті", задля меншого податкового навантаження на роботодавця. Тому показник "мінімалки" ще часто асоціюється з тіньовою економікою.
"Це риторичне питання, чи можна вижити людині на 8 тисяч гривень з оплатою комунальних послуг і всього іншого. Ну, принаймні, для багатьох міст України, при поточному рівні інфляції це дуже-дуже важко. Це, дійсно, дуже низький рівень зарплатні. Тому зараз питання у тому, що цей показник не стільки виконує роль індикатора мінімальної зарплати, скільки це індикатор детінізації економіки (через значну частку зарплат у "конвертах", - УНІАН). Якщо ми кажемо, що уряд прогнозує підвищення виплат, відповідно, це, в тому числі, детінізація частини економіки", - каже у коментарі УНІАН фінансовий аналітик Андрій Шевчишин.
З одного боку, підвищення мінімальної зарплати покликане зменшити кількість працівників із "сірою" зарплатнею, адже такий крок має стимулювати роботодавців виплачувати своїм співробітникам більшу частину заробітної плати "відкрито", що сприяє частковій детінізації ринку праці.
Проте на практиці ситуація складніша: якщо підвищення мінімальної зарплати не підкріплене реальним економічним зростанням, воно може викликати зворотній ефект. Для малого та середнього бізнесу, який чесно сплачує податки (до яких у грудні 2024 року додався ще й військовий збір), збільшення податкового навантаження через більший ЄСВ, ПДФО, єдиний податок для ФОП може стати критичним. Частина підприємців або згортає діяльність, або переходить "у тінь", щоб уникнути додаткових витрат. Таким чином, надмірно швидке чи необґрунтоване підвищення мінімальної зарплати, навпаки, може посилити "тінізацію".
Що стосується загального впливу на економіку, то підвищення мінімальної зарплати може сприяти і прискоренню інфляції: зі збільшенням доходів зростає попит на товари і послуги, що підштовхує зростання цін; також малий бізнес, у якого зросли витрати на оплату працю і податки, змушений підвищувати вартість своєї продукції чи послуг. Проте якщо зростання "мінімалки" помірне і передбачуване, його вплив на інфляцію - обмежений.
Також підвищення мінімальної зарплати тягне за собою і зростання видаткової частини бюджету – через, зокрема, перерахунок соціальних виплат малозахищеним верствам населення, які також прив’язані до цього показника, а також виплати працівникам бюджетної сфери. Проте, одночасно з цим мають зростати і податкові надходження, що компенсуватиме дисбаланс.
Тож, як бачимо, показник мінімальної зарплати - значно ширший за поняття мінімального порогу, який роботодавці вимушені сплачувати своїм співробітникам. Але, незважаючи на це, одіозні політики, бажаючи продемонструвати "турботу" про своїх виборців, не гребують час від часу піднімати тему негайного й максимального підняття цього показника, який традиційно сприймається населенням як показник добробуту.
Крім різностороннього впливу збільшення мінімальної зарплати на економіку та бізнес, не менш гострим є питання джерел такого підвищення. Наразі усі соціальні виплати з бюджету покриваються за рахунок міжнародної фінансової допомоги, а весь внутрішній ресурс іде на потреби безпеки та оборони. І у законі про державний бюджет на 2025 рік відсутні плани з підвищення "мінімалки" (а також ресурси на це).
Проте цим чутливим питанням не нехтують спекулювати народні депутати з метою набору додаткових політичних балів. Наприклад, наприкінці квітня низка народних депутатів на чолі із Юлією Тимошенко, яка славиться безглуздими популістичними ініціативами, зареєстрували законопроєкт про негайне підвищення мінімальної зарплати вже з 1 липня цього року і одразу до 10 800 гривень. Тобто одразу на 35 відсотків! При цьому, звідки взяти гроші на таке підвищення, ініціатори законопроєкту, звісно, не уточнюють.
"Немає грошей в цьому році, джерела невідомі. Тому я не вбачаю, що це буде реалістичним", - зазначає директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин, звертаючи увагу на те, що ініціаторами даного документу виступили не депутати монобільшості і не урядова команда, а отже шансів на його прийняття немає.
Звісно, таке радикальне збільшення розміру "мінімалки" і в мирний час виглядає малоймовірним, а в умовах значного бюджетного дефіциту зараз – взагалі абсурдним. Вже зараз обговорюються плани уряду винести на розгляд парламенту пропозицію про збільшення видатків бюджету на безпеку і оборону, і йдеться про сотні мільярдів гривень, які необхідно віднайти з внутрішніх джерел.
Олег Пендзин у коментарі УНІАН зазначає, що нестача коштів зумовлена тим, що воєнно-технічна допомога від США була зупинена на деякий час. Через це Мінфін та Міноборони були вимушені перекидати видатки з листопада-грудня цього року на ближчий час.
"Це призвело до того, що знову незрозуміло, з чого платити грошове утримання армії в листопаді-грудні. Але це ми говоримо про безпеку і оборону. Соціальний блок фінансується з макрофінансової допомоги, якої більше, ніж заплановано, ніхто не дасть. Тому, як на мене, перспективи цьогорічного підняття мінімалки є примарними. Не буде грошей в бюджеті з урахуванням того, що треба збільшувати видатки на безпеку і оборону, і я думаю, що це буде сума до 500 мільярдів гривень", - підкреслює економіст.
Проте, за його словами, питання підвищення "мінімалки" разом із пов’язаними соціальними стандартами є назрілим.
"Питання в джерелах. У нас сьогодні інфляція більше 15%, продуктовий кошик зріс на 20%. Якщо не збільшувати мінімальну зарплату і прожитковий мінімум, цього року буде падіння реальних доходів населення, і це дуже велика проблема. Але для цього потрібні серйозні фінанси з державного бюджету на це збільшення, і в мене є великі сумніви, що це вдасться зробити", - каже він.
Раніше уряд планував зафіксувати показник мінімальної зарплати в Україні на рівні 8000 гривень до 2027 року. Це рішення пояснювалося значним підвищенням мінімалки у 2024 році та необхідністю стабілізації бюджетних витрат.
Проте нещодавно стало відомо, що плани урядовців змінилися. Нардеп Ярослав Железняк опублікував основні економічні показники на наступні три роки, закладені в проєкт бюджетної декларації Міністерства фінансів на 2026-2028 роки.
За даними депутата, наразі в проєкті бюджетної декларації прогнозується, що мінімальна заробітна плата у 2026 році складе 8 688 грн, у 2027 році - 9 374 грн, у 2028 році - 10 059 грн. Також зросте і прожитковий мінімум для працездатних осіб: у 2026 році – до 3 288 грн, у 2027 році – до 3 482 грн, у 2028 році – до 3 667 грн.
Слід зазначити, що з цих прогнозованих показників видно, що зростання мінімалки планується на кілька сотень гривень щороку. На цьому тлі згаданий вище популістський законопроект, в якому вимагається підвищити мінімальну зарплату вже зараз і одразу на 2800 гривень виглядає ще абсурднішим.
Також у проєкті Бюджетної декларації прогнозується і зниження інфляції: у 2026 році - до рівня 9,7%, у 2027 році - 7,1%, у 2028 році - 5,6%. Показники досить обнадійливі, враховуючи 15,1% за результатами квітня 2025 року.
Наскільки реалістичними є плани уряду підвищити мінімальну зарплату наступного року?
Економіст Олег Пендзин вважає, що оприлюднені цифри є лише пропозицією Міністерства економіки і поки що остаточного рішення щодо цих показників немає.
"На наступний рік ситуація, на мій погляд, теж дуже складна. Ні в кого не викликає сумнівів необхідність підвищення мінімалки в наступному році, але, знову ж таки, я не розумію джерел. Я ще більш-менш розумію макрофінансову допомогу на 2025 рік, але на 2026 рік взагалі чистий аркуш. Чи буде макрофінансова допомога, скільки її буде? Наскільки я розумію, жодної копійки допомоги Україні від США не буде", - каже експерт.
Питання, які вплинуть на економічну ситуацію, за його словами, стосуються і того, наскільки реалістичною на сьогодні є зупинка активної фази бойових дій і покращення безпекової ситуації, щоб в Україну могли заходити інвестори. Не менш важливим є цьогорічний врожай.
"Якщо врожай буде поганим, то інфляцію не зупинить ніщо. А інфляція буде активно провокувати падіння реальних доходів населення. В опублікованих цифрах інфляційні очкування на 2025 рік - 9%, на 2026 – 7%, але за рахунок чого таку інфляцію тримати? Щоб така інфляція була, треба, щоб зростання економіки було не на рівні тих примарних 2%", - вважає Пендзин.
У свою чергу, виконавчий директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський оцінює плани уряду як "підйомні".
За його словами, заплановане підвищення мінімальної зарплати не перевищує очікувану інфляцію. Тобто, згідно з поточними планами уряду, "мінімалка" зросте лише формально — насправді її купівельна спроможність не зміниться, бо вона просто "наздожене" зростання цін.
"Більше того, з підвищенням мінімальної зарплати зростають не лише витрати, але й доходи бюджету, особливо в українській економіці, де мільйони працівників оформлені на мінімальну зарплату, а залишок сплачується "в конверті". Тому запропоноване підвищення виглядає підйомним, хоча зменшення міжнародної допомоги з наступного року є ризиком", - каже експерт у коментарі УНІАН.
Також цілком реалістичними плани уряду на наступний рік вважає фінансовий аналітик Андрій Шевчишин, проте все ж зауважує, що бізнесу, у разі їхньої реалізації, доведеться "затягнути паски".
"З урахуванням того, що ніхто нічого не змінював по мінімальним показникам за період війни, враховуючи інфляцію і соціальний дисбаланс, який накопичується, це виглядає нормально. Проте для бізнесу, який намагається вижити в складних умовах, це буде важко. Потрібно буде зменшувати свої прибутки власникам для того, щоб платити офіційно. Проте якщо ми подивимось на поточні 8 тисяч гривень і те, що підвищення з 1 січня складе 688 грн, то це менше 10%", - каже нам експерт.
… Через постійний тиск інфляції найвразливіші верстви населення живуть в умовах, коли ціни зростають значно швидше, ніж доходи і державна підтримка. Уряд декларує наміри підвищити мінімальну зарплату, що, у свою чергу, спрятиме і зростанню деяких соціальних видатків, проте дефіцит бюджету, обмежені ресурси та зовнішня залежність ставлять ці плани під сумнів. Чи переважить бажання урядовців підвищити мінімальну заробітну плату острах перед економічними складнощами, побачимо вже незабаром, коли Кабмін внесе фінальну версію бюджетної декларації на розгляд Верховної Ради.
Катерина Жирій