Україні так і не вдалося досягти якихось успіхів в збільшенні експортних поставок. І це не зважаючи на запаморочливу девальвацію гривні, яка привела до зубожіння населення...
Українські політики і чиновники дуже люблять говорити про зону вільної торгівлі і єдиний економічний простір. Але реалії життя такі, що Україні найбільше проблем створюють саме найближчі ділові партнери.
Гірше від кращих...
Найактивнішим нашим діловим партнером, як не складно здогадатися, є Російська Федерація. За підсумками десяти місяців українські компанії продали у Росію товарів на суму 6,59 млрд. дол., а північна сусідка нам - на 9,61 млрд. дол. У результаті, негативне сальдо - більше 3 млрд. дол. У цілому, з країнами СНД у нас «мінусове» сальдо зовнішньої торгівлі - більше 4,57 млрд. дол. При чому яскравим показником є не тільки торгівля з РФ, але і з Казахстаном та Узбекистаном. Причини цілком зрозумілі – у цих країн наші підприємства купують нафту і природний газ, який і формує негативне сальдо. А ось негативне сальдо з Білоруссю виглядає дивно. Наші компанії в цій країні активно купують тільки продукти харчування.
І ще один важливий чинник. Питання залежності нашої країни від нафти і природного газу стає все гострішим. У структурі імпорту за десять місяців цього року на долю енергетичних матеріалів доводиться майже 32%. На покупку нафти і «блакитного палива» було витрачено 8,5 млрд. дол. І це при тому, що в нинішньому році обсяги закупівлі були на 45% нижчі, ніж у минулому, зокрема, природного газу - на 22%.
Торгівля українських компаній з Європою за десять місяців поточного року продемонструвала негативне сальдо у 4,9 млрд. дол. Багато в чому цей показник сформувався за рахунок наших головних партнерів – Німеччини, Франції, Польщі. Не зважаючи на всі заяви і клятви, українську продукцію явно не шанують на європейських ринках, а залежності від імпорту машин з Європи ми позбутися не можемо.
Торгівля зі США для України теж має негативний характер. Загальна сума негативного сальдо зовнішньоекономічних операцій за десять місяців 2009 року склала 866 млн. дол. і це при обороті не на багато більшим за 1 млрд. дол.
Рятівним колом для українського експорту залишаються країни Азії і Африки. Торгівля наших компаній з азіатськими країнами за підсумками десяти місяців продемонструвала позитивне сальдо на суму 4,66 млрд. дол., а з африканськими – на суму більше 1,6 млрд. дол.
Що ж до Китаю, то тут зберігається негативне сальдо на рівні 911 млн. дол. З китайським бізнесом конкурувати складно для багатьох країн, і з часом ця проблема тільки поглиблюватиметься. Світова економіка явно недооцінює небезпеку, як потенційно становить КНР, країна, швидше за все, гратиме абсолютно іншу роль на світовому ринку після кризи.
Не зважаючи на запаморочливу девальвацію гривні, яка фактично привела до зубожіння населення, досягти якихось істотних успіхів щодо зростання експортних постачань не вдалося.
ГМК "допоміг" газ...
Продукти врятували...
Наростили ми експорт харчів і в Індію, Ліван, Саудівську Аравію, Єгипет, Сірію. Для України зараз склалася унікальна ситуація, яка буває раз у тисячу років. Завдяки зміні клімату, українське сільське господарство вийшло із зони ризикового землеробства, тоді як в інших регіонах світу зменшилися площі обробітку сільськогосподарських культур. Продукти харчування стають на одну позицію з таким важливим товаром, як нафта і газ. Варто замислитися... Але, на жаль, політична короткозорість нашої влади не дозволить найближчим часом вирішити проблему вільної купівлі-продажу сільськогосподарської землі, а без цього ринку солідно грати на світовому рівні Україні не вдасться...
Наталія Щербатюк, аналітик ФК «Чинник» (для УНІАН)