Історії створення українського вертольота не менше двох десятків років. Підсумок - декілька експериментальних моделей. На вітчизняних підприємствах планують налагодити збірку знаменитих російських "Мі". Залишається питання - чи дозволять нам росіяни збирати все ще затребуваний Мі-8 чи залишать із застарілим Мі-2...
Російський вертоліт Мі-8 є наймасовішим багатоцільовим вертольотом у світі, всього їх створили більше 20 тисяч штук. Незважаючи на вельми солідний вік, зустріти ці гвинтокрилі машини можна в Європі, Азії, Африці та Латинській Америці. В останніх числах лютого українські ЗМІ заговорили про можливий початок збірки вертольота Мі-8 на Вінницькому авіазаводі, провідна роль в даному проекті повинна була належати «Мотор Січі». Джерелом інформації називався голова Вінницької обладміністрації Микола Джига. Проте, пізніше у Вінницькій обладміністрації уточнили, що на Вінницькому авіазаводі за участі «Мотор Січі» планується здійснювати тільки ремоторизацію, тобто заміну двигунів, на вертольотах Мі-2 і про жодну збірку Мі-8 не йдеться. Але, 2 березня Вінницю відвідав голова ВАТ «Мотор Січ» В’ячеслав Богуслаєв, який заявив що «Мотор Січ» все ж таки планує налагодити у Вінниці не просто ремоторизацію, а саме збірку Мі-2. Що ж до Мі-8, то й на нього у «Мотор Січі» є плани. Вертоліт планують збирати в Україні але не у Вінниці, а на Конотопському авіаремонтному заводі «Авіакон». Судячи з обмовок і неточностей, проект збірки вертольотів «Мі» знаходиться на початковій стадії. Про це так само свідчить той факт, що російські розробники вертольотів «Мі» не в курсі щодо планів своїх українських партнерів, хоча саме від росіян залежить, чи отримає Україна право збирати ці вертольоти.
Від ремоторизації через модернізацію - до збірки
Ось що сказав із цього приводу В.Богуслаєв, знаходячись 2 березня у Вінниці: «Економіка на Вінницькому авіазаводі склалася не кращим чином і Міністерство промислової політики вирішило піти шляхом банкрутства підприємства. В результаті приблизно через півроку підприємство у Вінниці стане повноправною частиною ”Мотор Січі”. У нас вже є дев`ять заводів, Вінницький стане – десятим», - повідомив В.Богуслаєв. Він також відзначив, що Президент поставив завдання: заповнити цю підгалузь авіаційної промисловості і організувати конструкторське бюро, яке проектуватиме і супроводжуватиме свої вертольоти.
«Ми вивчили ринок цивільних вертольотів і зрозуміли, що сьогодні найбільш затребувані в світі вертольоти, розмірність яких така ж, як у Мі-2. Для цього ми відкрили своє конструкторське бюро, яке має право займатися модернізацією і ремоторизацією вертолітної техніки», - додав керівник «Мотор Січі». За його словами, підприємство вже одержало ряд технічних завдань на "Мі-2" від Міністерства надзвичайних ситуацій і чекає отримання ТЗ від Міноборони, МВС і Департаменту лісового господарства.
За його словами, вертолітна програма складатиметься з чотирьох етапів. Перший – це модернізація і заміна двигунів на вертольотах Мі-2. Другий етап – глибша модернізація (зміна форми фюзеляжу, винесення паливних баків за межі салону вертольота, заміна редуктора). Третій – це розробка і сертифікація власної модифікації вертольота Мі-2МСБ2 і четвертий – запуск збірки цього типу вертольота тут у Вінниці. Розробку вертольота планують завершити цього року, щоб одержати сертифікат на нього.
На всю програму потрібно близько 80-100 мільйонів доларів і вона буде розрахована на 7 років. За підсумками реалізації програми «Мотор Січ» розраховує вийти на випуск 15-20 вертольотів Мі-2МСБ2 щомісячно. Орієнтовна ціна такого вертольота складе 9 млн. грн., при тому що аналогічний вертоліт російської збірки коштує близько 3,5-4 млн. доларів.
Новий Податковий кодекс обіцяє звільнити підприємства авіабудівної галузі від сплати корпоративного податку, якщо заощаджені кошти будуть спрямовані на капітальні інвестиції в модернізацію і розширення виробництва. Для „Мотор Січі“ ця сума складе близько 300 млн. дол. за 5 років, і ці засоби компанія швидше за все направить на запуск виробництва власних вертольотів. Тобто питання фінансування, яке в українських проектах завжди вважається найбільш слабкою стороною, в даному випадку можна вважати вирішеним.
2-го ж березня представник "Мотор Січі", з посиланням на В.Богуслаєва, повідомив журналістів, що компанія планує налагодити на Конотопському авіаремонтному заводі «Авіакон» збірку власної модифікації Мі-8 – Мі-8МСБ1. «Це окрема програма, на яку за нашими підрахунками потрібно 180-200 млн. дол. Вона здійснюватиметься паралельно вінницькій програмі. І в ній вже зроблений перший крок – ми в Конотопі завершили модернізацію 2 вертольотів Мі-8, які зараз проходять сертифікаційні випробування. Ціна такого вертольота буде близько 30 млн. гривень, тоді як аналогічні в Росії коштують 10-12 млн. доларів», - уточнив представник підприємства.
Ну що ж, все начебто стало на свої місця — в Україні можна очікувати появи вертольотобудівної галузі, яка налагодить збірку двох варіантів вертольотів на основі відпрацьованих російських моделей. Але питання - а що із цього приводу думають росіяни, які пильно стежать за дотриманням своїх авторських прав у сфері ВВТ. Якщо вони за копії автомата «Калашникова», жоден з вузлів якого по суті не захищений патентами, готові судитися, то що вже говорити про вертольоти, які є інтелектуальною власністю ДКБ ім. Міля.
«Мотор Січ» робить хід конем або пиляє гілку на якій сидить?
У коментарі УНІАН директор російського Центру Аналізу стратегій і технологій Руслан Пухов відзначив, що на заводі ім. Міля навряд чи будуть щасливі, якщо в Україні почнеться виробництво вертольотів «Мі» без їхнього відома. «Потрібно враховувати, що «Мотор Січ» прописана в російському оборонному замовленні, як постачальник авіадвигунів, і якщо подібні ініціативи не узгоджені з російською стороною, то підприємство може зазнати прямих або непрямих втрат. До «Мотор Січі» можуть застосувати каральні санкції», - сказав експерт.
Відповідаючи на питання про те, чи не пов`язані плани В.Богуслаєва з побоюванням втратити російський ринок вертолітних двигунів, Р.Пухов відзначив, що в Росії як і раніше проводять роботи зі створення замінного авіадвигунобудівного виробництва. «Об`єднана двигунобудівна компанія намагається зайнятися локалізацією виробництва авіаційних двигунів у Росії, в Уфі. Наскільки це буде успішно залежить від волі держави і здібностей менеджменту. До цього моменту особливих успіхів у згаданому напрямі досягнуто не було. За нинішньої політичної влади в Україні втрата російського ринку «Мотор Січі» не загрожує», - підкреслив експерт.
У результаті, зовсім незрозуміло, що можуть означати дії «Мотор Січі». Якщо не намагатися знайти якийсь конспірологічний підтекст у заявах В.Богуслаєва, взаємини якого з російськими партнерами непрості, то можна лише припустити, що українські двигуновиробники дещо випередили події. Тобто узгодження збірки українських версій Мі-2 і Мі-8 з розробником якщо ще і не почалося, то почнеться найближчим часом.
У коментарі УНІАН начальник конструкторсько-технологічного управління «Мотор Січі» Леонід Пирогов повідомив, що із заводом ім. Міля вже почалися консультації, правда тільки щодо заміни двигунів на українські Мі-8. «Один вертоліт вже літає з новим двигуном. У нового двигуна трохи знижена потужність, якщо у стандартного двигуна Мі-8 вона складає 2 тис. 200 кінських сил, то у нового – знижена до 1,5 тис. кінських сил, що помітно розширює експлуатаційні можливості вертольота в жаркому кліматі. Старі двигуни Мі-8 досить чутливі до високої температури - при перегріві у них падає потужність. Новий двигун зі зниженою потужністю розрахований на температури до + 60 градусів, забезпечуючи стабільну роботу хоч у пустелі, хоч на гасінні пожеж. Новий двигун володіє також значно вищим ресурсом, ніж старий», - відзначив Л.Пирогов.
Виходить, що переговори з російським розробником все ж таки ведуться, адже новий двигун «Мотор Січі» для російських Мі-8 їм безумовно цікавий.
Вертоліт або все ж таки гелікоптер?
За даними Леоніда Пирогова, на «Мотор Січі» проводять такі роботи. «Наше КБ працює над створенням вертольота, який би відповідав найсучаснішим вимогам, але при цьому не коштував 8 млн. дол., як зарубіжні аналоги. Вантажопідйомність вертольота, що розробляється, складатиме близько 6 тонн, що є проміжним показником між Мі-2 (3,5 тонн) і Мі-8 (12 тонн). Головне для вертольота – це двигун, який створюється 20 років, а вони у нас є. За наявності державної підтримки ми цілком здатні реалізувати такий проект», - сказав Л.Пирогов і додав: «Всі ці Agusta або Eurocopter звичайно дуже красиві, але в наших умовах їх експлуатація дуже дорога. Наприклад, українське МНС не так давно придбало два вертольоти Eurocopter-145, зіставних за вантажопідйомністю з Мі-2. Але, крім того що один такий вертоліт коштує 8 млн. дол., МНС зіткнулося з проблемами в їхньому обслуговуванні — не можна дорогу іномарку обслуговувати в селі».
На думку керівника дослідницьких програм Центру досліджень армії конверсії і роззброєння (ЦДАКР) Сергія Згурця, ініціатива «Мотор Січі» дозволила б нарешті вирішити питання створення в Україні вертолітної галузі. «Але найвразливіше місце в даному проекті — це взаємини з російськими виробниками. Зокрема, в Україні відсутні технології виробництва редукторів для вертольотів, також у нас не виготовляють лопаті вертолітних гвинтів. За останні 5 років, тільки Південна Корея і Китай заявили про створення власних вертольотів. Сьогодні створювати вертоліт з нуля - це те саме, що розробляти винищувач. Дуже високі вимоги до подібної техніки вимагають величезних капіталовкладень. При цьому, конкурувати з існуючими виробниками вертольотів дуже складно», - переконаний експерт.
Якщо ж говорити про збірку Мі-2 і Мі-8, то, за словами С.Згурця, хоча ремонт цих вертольотів в Україні і освоєний, але виробництво потребуватиме постачання комплектуючих з Росії. «Тут виникає питання для чого росіянам, які і без того завантажені експортними контрактами, поставляти комплектуючі до України. Дуже малоймовірно, що «Мотор Січі» вдасться домовитися про постачання комплектуючих для збірки вертольотів в Україні. Можливо, в заявах Богуслаєва більше політики, ніж практики. Зараз «Мотор Січ» знаходиться в дуже хорошому становищі, що дозволяє її керівникові відчувати себе «на коні» і заявляти про амбітні проекти», - відзначив експерт.
Підсумок всіх міркувань і експертних оцінок вельми невтішний. Розробка свого вертольота справа морочлива і витратна. Несанкціоноване копіювання російських зразків нічого, окрім неприємностей, "Мотор Січі" не принесе. До того ж, буде дуже складно обійтися без російських комплектуючих. Не можна забувати про те, що вплутатися в такий складний і витратний проект, як розробка вертольота, «Мотор Січ» могли підштовхнути податкові пільги, які вона одержить у цьому випадку. Але 300 млн. дол. про які говорять експерти це дуже мало для фінансування науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт з нуля, а допомоги держави чекати не доводиться. Хіба що най-найвище керівництво країни раптом ухвалить концептуальне рішення пересісти з авто не просто на вертоліт, а на вертоліт виключно український. Втім - дане припущення, скоріше, з області фантазій. Якщо погодитися з тим, що дозвіл на збірку Мі-8 виглядає сумнівним, то ми знову виявляємося перед перспективою освоєння в Україні виробництва Мі-2. На це завод ім. Міля цілком може погодитися, адже вертоліт і так виготовлявся виключно в Польщі. Проте Мі-2, навіть з новими двигунами і модифікованим фюзеляжем, це не кращий варіант для основного українського вертольота, аж надто він конструктивно застарілий. До того ж конкурувати на зовнішньому ринку з поляками на рівних Україні навряд чи вдасться.
P.S. На останній фотографії зображений легкий вертоліт «Ангел», розроблений українською компанією «Авіаімпекс» у співпраці з рядом інших українських підприємств. У розробці окремих вузлів вертольота брало участь ЗМКБ «Прогрес», яке в 2007 році об`єдналося з ВАТ «Мотор Січ» в «Корпорацію Івченко». Навколо створення вертольота і його першого польоту в 2002 році було багато шуму і переможних реляцій. Проте, ця машина схоже розділила долю Ан-70 — всі хвалять, попит начебто є, але після майже 10 років вертоліт як і раніше залишається у вигляді дослідних зразків.
Петро Черних (УНІАН)