На санкт-петербурзькому саміті Путін заявив, що бачить подальше розширення Митного союзу шляхом інтеграції в нього країн ЄврАзЕС. Уся фішка в тому, що союз трьох, який розвалюється на очах, Росія намагається реанімувати новими гравцями...
Союз з синдромом імунодефіциту
Митний союз, в який так солодко запрошує Росія всіх охочих, зокрема країни ЄврАзЕС, обіцявся запрацювати з 1 липня. Але санкт-петербурзькі переговори завершилися нічим. Не вдалося вирішити ключові питання – Митний кодекс, мито на нафту і газ, розмитнення іномарок. Компроміс не знайдено. Поставлені завдання – таки «увімкнути» Митний союз, заразом підключивши до нього нові країни – для російського прем`єра виявилися непідйомними.
*** Митний союз - угода двох або більше держав про відміну митних зборів в торгівлі між ними, форма колективного протекціонізму від третіх країн. Митний союз передбачає також утворення «єдиної митної території». Зазвичай країни – учасниці Митного союзу домовляються про створення міждержавних органів, що координують проведення узгодженої зовнішньоторговельної політики. Як правило, це полягає в проведенні періодичних нарад міністрів, що керують відповідними відомствами, які в своїй роботі спираються на постійно діючий міждержавний Секретаріат. Фактично, йдеться про форму міждержавної інтеграції, що припускає створення наднаціональних органів. У цьому плані Митний союз є набагато жорсткішою формою інтеграції, аніж, наприклад, Зона вільної торгівлі.
Як відомо, нафтові і газові скандали із самого початку супроводжують Митний союз. РФ не раз відключала своїх «братів» від подачі палива, тим самим даючи зрозуміти, хто є хто.
Ще одне життєво важливе питання – мита на імпортні автомобілі. Рятуючи свій автопром, Росія уніфікувала їх під себе. У результаті, постраждав білоруський авторинок – машини подорожчали, попит впав на 31%.
Тим часом, і Казахстану не все до вподоби. Як відзначає директор "Групи оцінки ризиків" політолог Досим Сатпаєв, коментуючи результати переговорів в Санкт-Петербурзі, «офіційно було заявлено, що каменем спотикання стали питання, пов`язані з імпортом автомобілів, авіаційної техніки, товарів, які завозять громадяни для особистого споживання, і митними вивізними зборами. До речі, це саме ті больові точки Казахстану в цьому проекті, про які вже з початку року голосно говорять як представники місцевого бізнесу, так і експерти. І вся проблема в тому, що невирішеність цих питань загрожує нашій республіці новими соціальними проблемами...
Узяти хоч би той факт, що з 2,5 млн. самозайнятих в Казахстані істотна частина зав`язана саме на торгівлі, зокрема товарами з Китаю, Туреччини, Європи або Киргизстана. Зрозуміло, що цей імпорт душить місцевих виробників, але його обмеження здатне привести як до нового зростання безробіття, так і до підвищення інфляції, яку всіма силами намагаються утримати у межах 7–8%. Тому обнадіює те, що і Казахстан, і Білорусь не здають своїх економічних позицій так легко, як це хотіло б Москві. Хоча можна припустити, що для тієї ж Росії поява Митного союзу також грає роль додаткового інструменту в протидії китайської економічної активності в Центральній Азії. Але якщо говорити про Білорусь, то Мінськ явно хотів одержати від союзу цілком реальні економічні дивіденди у вигляді відміни експортного мита на російську нафту... транзит і переробка російської нафти є однією з серйозних статей доходу в бюджеті країни. Свого часу аналогічна ідея лобіювалася Мінськом і в рамках проекту створення Союзної держави Росії і Білорусі... Це говорить про те, що при самому негативному сценарії, без досягнення компромісу з Росією, Мінськ може взагалі відмовитися від своєї участі в Митному союзі»...
Амбіції понад усе...
Але, як виявилось, В.Путіна не дуже засмутив діалог-три, що не відбувся, він вирішив активізувати ідею залучення до нього ще пари-трійки країн - членів ЄврАзЕС.
"Ось цей локомотив, я вважаю, що це буде ядро нашої організації, яке дозволить і всю організацію ЄврАзЕС підняти до цього рівня поступово. Тим більше що, наскільки я знаю з контактів зі своїми колегами, немає жодного практично члена ЄврАзЕС, який не хотів би приєднатися у перспективі до роботи і Митного союзу. Ми працюватимемо разом з вами і в цьому напрямку".
***Євразійське економічне співтовариство (ЄврАзЕС) було утворене на основі створеного в 1995 році Митного союзу Білорусі, Казахстану, Киргизстану і Росії. З ініціативою перетворення Митного союзу в нову міжнародну економічну організацію в травні 2000 року виступив у той час Президент Росії Володимир Путін.
10 жовтня 2000 року в Астані (Республіка Казахстан) глави держав (Білорусь, Казахстан, Росія, Таджикистан, Узбекистан) підписали Договір про заснування Євразійського економічного співтовариства. У серпні 2006 на Міждержавній раді ЄврАзЕС було ухвалено принципове рішення про створення Митного союзу у складі лише трьох держав, готових до цього, - Білорусі, Росії і Казахстану. Статус спостерігача при ЄврАзЕС надано Молдові, Україні, Вірменії і Євразійському банку розвитку.
Особливо переконливо звучить після харківських і київських переговорів. Утім, життя показує, що пріоритети можна і посунути.
Кабмін теж, схоже, побоюється загрузнути в турботі Росії. Прем`єр-міністр України Микола Азаров на саміті в Санкт-Петербурзі заявив, що наша країна стурбована тим, щоб Митний союз негативно не вплинув на двосторонній режим вільної торгівлі між країнами-членами.
Він підкреслив, що в режимах торгівлі між країнами ще діють вилучення, і з кожними країнами вони різні. «Зараз проводяться консультації з підготовки нового консолідованого переліку вилучень з режиму вільної торгівлі, розробка якого має бути завершена до 1 липня. Хотів би сказати, що наша позиція полягає в тому, що перелік таких вилучень повинен бути мінімальним, а в ідеалі взагалі бути відсутнім. І в цьому напрямі ми готові співпрацювати», - сказав М.Азаров.
Дуже хочеться вірити запевненням влади, що наші добросусідські відносини з Росією так і залишаться ДОБРОсусідськими і... Якщо ти не тримаєш на меті злих намірів, то навіщо для задоволення власних надмірних планів підставляти під неприємності товариша. А нашій владі давно пора зрозуміти, що, балансуючи на канаті, і не бачачи кінцевої мети, дуже легко розбитися. Якщо заявляємо про непорушні пріоритети, то до чого грати на нервах такими затіями, як Митний союз і ЄЕП. Може, варто чітко йти перевіреним шляхом європейських держав. І у них зараз проблем хоч греблю гати, але вони вирішуються цивілізованими способами, абсолютно відкрито і прозоро, коли могутній економічно, хай неохоче, але таки допомагає слабшому. Та й розраховувати на безкорисливу допомогу не можна. Вона може обернутися «ведмежою послугою».
Нана Чорна (УНІАН)