Український газовидобуток сьогодні стримують три фактори: російські атаки, складна геологія та регуляторні обмеження. Але якщо війну та геологічні умови галузь не може швидко змінити, то санкційні й пов’язані з ними регуляторні бар’єри держава здатна виправити. Про це у колонці про проблеми українського газовидобутку пише СЕО групи компаній Smart Energy Олексій Заєць.
За його словами, український газовидобуток працює в умовах постійних російських ударів по енергетичній інфраструктурі. Лише від початку 2026 року, за відкритими повідомленнями компаній і державних органів, росіяни здійснили 293 атаки на об’єкти групи "Нафтогаз", що вже більше, ніж за весь 2025 рік. Кожна така атака означає ризики для працівників, зупинки виробництва, втрату обладнання та нові витрати на відновлення.
І без того непросту ситуацію погіршує складність українських родовищ. Значна частина родовищ, зокрема на Полтавщині та Харківщині, потребує глибокого буріння, складних технологічних рішень і довгострокових інвестицій. Геологорозвідка на одній ділянці може коштувати 8-10 млн доларів, а буріння однієї свердловини – ще 10-12 млн доларів, без гарантії комерційного результату.
Водночас, наголошує Заєць, третій фактор залежить виключно від рішень держави – санкційні або пов’язані з ними регуляторні обмеження. Санкції залишаються важливим інструментом національної безпеки, але вони мають бути налаштовані так, щоб бити по загрозах, а не автоматично зупиняти українські підприємства, які можуть працювати в інтересах держави. Заєць зазначає, що міжнародна практика дозволяє поєднувати жорсткий санкційний тиск із механізмами, які не руйнують критичні активи. У США, ЄС та Великій Британії для цього застосовують ліцензії, винятки та роз’яснення, які дають можливість уникати непропорційної шкоди для власної економіки й енергетичної безпеки. В Україні ж практика часто зворотня: компанія має газ, команду, свердловини, інфраструктуру та інвестиційну програму, але фактично не може працювати через санкції до одного з колишніх бенефіціарів. Якщо є питання до підсанкційної особи, обмеження щодо неї мають діяти. Але стратегічний актив не повинен автоматично зупинятися, якщо його контроль, управління і поточну діяльність можна організувати в інтересах України.
"Від того, наскільки швидко Україна знайде цей баланс, залежить, чи стане власний видобуток газу одним із фундаментів енергетичної незалежності, чи Україна й надалі буде змушена купувати за кордоном те, що може видобувати сама", – зазначає Заєць.
Нагадаємо, в липні компанія повідомляла, що через блокування частини активів Smart Energy Україна втратила майже 300 млн кубометрів газу.