У Верховній Раді має голосуватися законопроєкт №13628. Серед його положень є небезпечна вимога, що зобов’язує виробників тютюнових виробів додавати частку українського тютюну у кінцевий продукт.
Про це у своєму блозі на Цензор.нет пише економіст Борис Кушнірук.
"Основна проблема полягає в тому, що тютюн — це рослина, що походить з Америки. Там її почали культивувати тисячоліття тому. Вона потребує теплого, тропічного або субтропічного клімату. Проте кліматичні умови України суттєво відрізняються від латиноамериканських, і наші аграрії не можуть гарантувати високу врожайність, та головне — належної якості сировини. Відповідно, намагання примусити міжнародні тютюнові компанії купувати сировинний тютюн в українських аграріїв створює низку значних проблем", - наголосив він.
За словами експерта, таке зобов'язання відкриває і шлях до корупції: "Бізнес буде змушений постійно доводити походження сировини, що відкриває простір для корупційних зловживань та тиску через ризик втрати ліцензії".
На думку економіста, відсутність чітких правил контролю якості та методики перевірки частки українського тютюну також стимулюватиме схеми з фальшивими документами, як це вже було у 90-х роках із сумнівним "українським" тютюновим імпортом.
"Встановлені квоти (2–5% протягом 2027–2029 років) не враховують впливу погоди, або війни, що робить їх практично недосяжними та створює ризики для ліцензування виробників. Такі фіксовані вимоги є нереалістичними. Крім того, це напряму суперечить міжнародним нормам і принципам конкуренції. Квоти на сировину створюють нерівні умови для імпорту, фактично запроваджуючи прихований протекціонізм. Це є порушенням статті III ГАТТ (1947), згідно з якою внутрішні норми не можуть дискримінувати імпортні товари", - підкреслив Кушнірук.
Він вважає, що обмеження свободи вибору постачальників для міжнародних компаній суперечить основам ринкової економіки. Тому такі квоти лише спровокують перенесення виробництва за кордон що, відповідно, збільшить імпорт готових цигарок. А це неминуче вдарить по бюджету та може призвести до зупинки виробництва і скорочення робочих місць.
Законопроект також містить додаткові вимоги до технологічного циклу та функцій контролю, які дублюють ті, що вже існують. Це, наголошує аналітик, лише ускладнить адміністрування галузі й підвищить собівартість продукції.
"Міністерство фінансів прогнозує щорічні податкові втрати від цієї новації до 3,6 млрд грн. Якщо вже хтось справді опікується долею вітчизняних аграріїв, які вирощують тютюн, то слід запроваджувати пільгове фінансування, дотації, інвестиції в технології та цільові програми розвитку", - додав експерт.