Очікується, що наступним кроком буде затвердження документа Київрадою (не пізніше осені), а потім відбудеться презентація проекту Генерального плану розвитку столиці...
Очікується, що наступним кроком буде затвердження документа Київрадою (не пізніше осені), а потім відбудеться презентація проекту Генерального плану розвитку столиці.
Стратегія передбачає розвиток Києва, виходячи з шести головних характеристик: креативний, який розвиває інновації; зберігає унікальність у глобальному масштабі; постійно підвищує якість життя; міста відкритої економіки; з потужним управлінням; гармонійний, збалансований.
«На наш погляд, є три фактори успіху, які забезпечують реалізацію стратегії. Перший - дуже чітка концентрація, зрозумілий всім фокус на декількох ретельно опрацьованих і позначених пріоритетах.
Фактор номер два. Нам здається дуже важливим, маючи на увазі відкладені в часі довгострокові результати, вміти поєднувати це з завданнями сьогоднішнього дня. Потрібно визначити так звані «швидкі перемоги» і при цьому розуміти, що вони служать для досягнення довгострокових результатів.
Третій фактор - люди. Це не лише команда професіоналів, які можуть день у день з повною віддачею займатися реалізацією стратегії. Дуже важливо, щоб була суспільна підтримка. Дуже важливо, щоб кияни цю стратегію розуміли, поділяли і підтримували, інакше добитися серйозних результатів буде складно», - зазначив директор Фонду« Ефективне управління », що входить в консорціум розробників стратегії, Наталія Ізосімова.
Комфорту життя - майже двократне зростання
Головною тезою документа стало підвищення якості життя для киян за допомогою поліпшення економічного добробуту та комфортності життя. Індекс комфортності до 2025 року планують підвищити в 1,7 разу. Його прораховували, виходячи з 16 ключових показників, серед яких - співвідношення ліній громадського транспорту до кількості жителів (планується збільшити в 1,6 разу), співвідношення площі доріг до площі міста (збільшити в 3 рази), співвідношення довжини електромереж на 1 тис. жителів (планується підвищити в 2,2 разу), площа житлового фонду на 1 мешканця (підвищиться в 1,3 разу), очікувана тривалість життя (планується збільшити з 72,7 до 79,8 року), викиди шкідливих речовин (планується знизити в 1,32 разу), кількість злочинів (знизити в 1,5 разу), кількість музеїв (збільшити в 5 разів).
За словами О.Попова, базовий сценарій розвитку столиці передбачає подвоєння економічного благополуччя міста і його мешканців до 2025 року, що буде забезпечено зростанням валового регіонального продукту (ВРП) в середньому на 6,5% на рік. Для порівняння: у 2004-2009 роках ВРП Києва ріс у середньому на 5,7% на рік, перевищуючи темпи зростання ВВП країни (2,5%).
«Такий сценарій дозволить Києву бути на рівних з Варшавою і Будапештом та наблизитися до Праги», - вважає голова держадміністрації. Він вважає, що, незважаючи на амбітність такого сценарію, він реалістичний.
Інвестиції зростуть у чотири рази
Серед основних завдань розвитку столиці до 2025 року - довести сукупний обсяг залучених прямих іноземних інвестицій до 82 млрд. євро.
О.Попов пояснив, що до Києва вже інвестовано 22 млрд. євро.
«У нас, на жаль, як у Києві, так і в Україні загалом немає значної інвестиційної активності. Це пов`язано з тим, що ми проходили етап економіко-фінансової кризи. Сьогодні, коли ми маємо ситуацію стабілізації, отримуємо пропозиції від бізнесу вкладати кошти в серйозні об`єкти. Але для того, аби вони почали реалізовуватися, потрібно пройти бюрократичні процедури, на це потрібно 2-4 місяці», - сказав він, озвучуючи плани щодо інвестування в цьому році.
За словами О.Попова, цього літа планують прорахувати бізнес-плани за кожним напрямком, щоб залучати партнерів для інвестування.
Крім того, стратегія ставить за мету - збільшити туристичний потік до Києва з 1 млн. до 2,6 млн. туристів щорічно, довести середню швидкість руху транспорту до 40 км/год., знизити відсоток зношеності інженерної інфраструктури з 50% до менше 15%, скоротити рівень безробіття до 3%, створити 15 тис. місць у дошкільних навчальних закладах, знизити смертність у працездатному віці на 30%, підвищити частку витрат на первинну медичну допомогу до 20-30% від загальної суми витрат на охорону здоров`я, збільшити частку вторинної переробки твердих побутових відходів до 40%.
Таких цілей планують досягти шляхом спрощення дозвільної системи, сприяння розвитку галузей, що мають найбільший вплив на стан економіки і зайнятість, забезпечення базових умов діяльності (інфраструктура, система управління), визначення пріоритетних кластерів розвитку, за якими місто має конкурентну перевагу, використання багатого історико-культурного спадщини для розвитку туризму та культури.
Вісім «китів» розвитку столиці
Як пояснив директор компанії BCG (яка входить в консорціум розробників стратегії) Сергій Перапечка, для цього планують залучати позикові й інвестиційні ресурси, передавати в концесію потужності теплоенергетичного господарства, залучати приватних інвесторів до модернізації житлового фонду, будувати й управляти об`єктами транспортної інфраструктури через механізми державно-приватного партнерства та залучення приватних інвестицій.
У проекті документа підкреслюється, що інфраструктура є головним пріоритетом у розвитку столиці. За оцінками експертів, до 2025 року Києву на реконструкцію теплових мереж необхідно 1,5 млрд. євро, на модернізацію водоканалізаційного господарства - 810 млн. євро, на реконструкцію електромереж - 220 млн. євро, на модернізацію житлового фонду та заміну ліфтів - 224 млн. євро, на розвиток потужностей метрополітену - 944 млн. євро, на закінчення міської окружної дороги - 173 млн. євро, на будівництво паркінгів - 34 млн. євро.
Друга ініціатива - «Зроблено в Києві» - спрямована на стимулювання конкурентних кластерів економіки. Зокрема, з восьми потенційних кластерів планується відібрати два-три для їх просування. Серед можливих кластерів - створення вільної зони медичної галузі; центр точного машинобудування; центр підготовки фахівців цивільної авіації; науково-дослідний центр з фокусом на сільськогосподарську галузь; центр комерційного трейдингу СНД та Центрально-Східної Європи (ЦСЄ) (сировинні сільськогосподарські товари); регіональний та міжнародний IT аутсорсинг; центр авіаційної логістики України, СНД та ЦСЄ; регіональний та міжнародні центри культури та туризму / розвиток спорту після Євро-2012.
Ініціатива «Електронний уряд» спрямована на впровадження сучасних технологій міського управління. Серед основних напрямків реалізації даної ініціативи - створення єдиного міського порталу для роботи з громадянами та підприємствами, що не вимагає особистої присутності, впровадження електронного документообігу для прискорення роботи органів влади, а також введення автоматизованих систем управління.
Четверта ініціатива - «Культурна долина» - спрямована на створення унікальної культурної атмосфери. Для її втілення в життя пропонують організувати і сприяти великим культурним подіям, фестивалям кіно, музики і театру; відновлювати культурні об`єкти, зводити комплекси для масштабних заходів; створити «зону вільного мистецтва» для реалізації талановитих художників; створити єдиний культурний інтернет-портал, просувати його на міжнародному рівні.
П`ята ініціатива - «Дніпровська перлина» - сконцентрована на збереження та благоустрій прибережних територій Дніпра, вона передбачає використання унікального пейзажу і ландшафту для формування рекреаційної зони, розвиток занедбаних і промислових прибережних територій.
Ініціатива, спрямована на просування здорового способу життя, - «Здоровий киянин» - передбачає значне збільшення кількості майданчиків для спорту; інтеграцію веломаршрутів у транспортну схему і в місця відпочинку, стимулювання будівництва спортивних споруд приватними інвесторами, створення сучасного спорткомплексу для проведення змагань міжнародного рівня.
«Центр поруч із будинком» - ініціатива, спрямована на створення нових центрів ділової активності. При цьому пріоритет розміщення бізнес-центрів, торгово-розважальних центрів, готелів і об`єктів соціальної інфраструктури передбачається віддати лівому березі Дніпра і віддаленим районам правобережжя. Водночас, розробники документа акцентують увагу на пріоритеті вторинної забудови на території промислових зон над первинної забудовою нових ділянок. Також пропонують обмежити розміщення комерційної нерухомості в центрі столиці. Заплановано і довгоочікуване будівництво нової лінії метро з охопленням житлового масиву Троєщина, а також створення кільцевої лінії міської електрички.
І, нарешті, восьма ініціатива - «Міжнародна гавань штаб-квартир» - передбачає залучення до Києва центральних офісів міжнародних компаній і організацій. Для цього планують спростити дозвільну систему та процедури реєстрації бізнесу і прав власності, спростити і забезпечити прозорість процедури надання об`єктів під реконструкцію, ділянок під будівництво. В інформаційному плані передбачено проведення кампанії про переваги міста для міжнародного бізнесу через проведення інвестиційних форумів та інших заходів.
Тетяна Акімова (УНІАН)
Детальніше про проект читайте