Традиційні розмови українців про свою бідність насправді поняття відносне. Тим, хто хворобливо переживає появу у знайомих Porsche або нової квартири, бажаємо в новому році позбутися цього деструктивного відчуття...
Біднішими стали всі, але бідними лише дехто
Відразу обмовимося, що ніхто не сумнівається, що з початком кризи доходи середнього українця скоротилися вельми відчутно. Комусь пощастило більше, а комусь менше, але як не крути, а в доларовому еквіваленті середньостатистична зарплата скоротилася з 400 у. о. в 2008 році до 250 доларів в 2009-му. І нехай в даному випадку йдеться про так звані “білі” зарплати, але гривня девальвувала для всіх однаково і цим все сказано. Інша справа кількість бідних.
На прес-конференції “Скільки коштував українцям бик, в скільки обійдеться тигр: дослідження споживчого кошика?”, що відбулася 28 грудня, запрошені соціологи вели гарячі дискусії про методики оцінки бідності в Україні. Заглибившись в теоретичні нюанси соцдосліджень, вони забули про заявлену в назві заходу тему, і лише настійні заклики журналістів примусили їх повернутися до цього самого споживчого кошика.
Керівник аналітичного відділу Центру SOCIS Ольга Гаригіна і генеральний директор Київського міжнародного інституту соціології Володимир Паніотто фактично зійшлися в прогнозах на 2010-й. На їх думку, наступного року не варто чекати якихось серйозних змін рівня добробуту українців. І якщо ситуація й мінятиметься щодо 2009 року, то, швидше за все, в кращу сторону. Звичайно, вони не забули про політичний чинник, адже позитивний баланс доходів і витрат громадян країни багато в чому залежатиме від дій нового уряду. Та все ж експерти вважають, що різке падіння добробуту українців, зумовлене девальвацією гривні в кінці 2008-го і відсутністю зростання реальних доходів в 2009-му, не повториться в новому році.
Трохи дисонує з думкою колег заява директора Інституту демографії і соціальних досліджень НАНУ Ели Лібанової. «Ми вважаємо, що у випадку проведення в 2010 році структурних реформ в українській економіці, варто очікувати зростання безробіття, зниження соціальних виплат. Таким чином, певна частина людей постраждає», - відзначила вона.
Кажучи про вартість споживчого кошика в 2010 році, Е.Лібанова підкреслила, що вже в 2009-му він вийшов далеко за рамки того прожиткового мінімуму, який існує в Україні. «В принципі, це нормально, тому що споживчий кошик - це не кошик бідноти, а середній кошик. Якщо ми говоримо, що споживчий кошик сьогодні складає 1500 гривень на одну людину в місяць, то в 2010 році, з урахуванням 12-15% інфляції, вона коштуватиме 1700 грн.», - прогнозує експерт.
Коли йдеться про бідність, то основним критерієм оцінки, звичайно, є питання харчування. За даними Центру SOCIS, в 2008 році витрати середньостатистичної української сім`ї на харчування складали 1350 гривень, тоді як в 2009 році сума збільшилася до 1450 гривень.
«З урахуванням падіння доходів українців в 2009 році майже на 11% виявилось, що 13% населення витрачають майже весь свій бюджет (від 75% до 100%) на продукти харчування», - повідомила О.Гаригіна.
(Свої дослідження SOCIS проводить шляхом опитування жителів міст 4 рази на рік. Вік респондентів - від 16 до 65 років).
Звичайно, зростання є, але воно не таке велике, як між 2007 і 2008 роками. Згідно з дослідженням SOCIS, в 2007 році українці в середньому витрачали на продукти харчування 1 тис. грн. «При цьому варто враховувати, що йдеться про всю Україну і для Києва, як столиці, показники будуть вищі», - пояснила О.Гаригіна.
Експерт підкреслила, що в 2008 році зростання витрат на продукти харчування відбувалося на тлі зниження реальних доходів українців. В результаті частка людей, які знаходяться на межі виживання, збільшилася – якщо в 2008 році близько 9% населення витрачали практично весь свій дохід на продукти харчування, то в поточному році ця цифра досягла 13%. В той же час соціологи відзначають стабілізацію кількості бідних. «Як згаданий показник зафіксувався на цифрі в 13% на початку року, так він і залишається на цьому рівні до кінця року. Погіршень не було і ми думаємо, що найближчий час ситуація залишатиметься стабільною», - підкреслила О.Гаригіна.
Варто ще додати, що, за висновком SOCIS, про тотальну економію українців на їжі говорити не доводиться. «Наші співгромадяни не довіряють новим брендам, і навіть якщо вони дешевші за вже добре відомі споживачеві товари, то перевагу все одно віддають останнім», - відзначила О.Гаригіна.
У результаті, “страшний” кризовий рік збільшив кількість бідних (читай тих, що погано харчуються) українців тільки на 4%. Погано, але не катастрофа, особливо з врахуванням того, що, на думку соціологів, ситуація почала мінятися в кращу сторону.
Чим менше абсолютно бідних, тим більше відносних
«Рівень абсолютної бідності в тій або іншій країні постійно обчислюється Всесвітнім банком. ВБ визначає якийсь фізіологічний мінімум, необхідний для життя людини, а потім під цей мінімум розраховують споживчий кошик, який складається з продуктів, типових для країни, в якій проходить дослідження. Після цього обчислюють вартість споживчого кошика, до якого плюсують той мінімум, який необхідно витрачати на непродуктові товари. Якщо використовувати дані Всесвітнього банку, який дуже поволі аналізує інформацію і найбільш свіжа його оцінка щодо України датується 2005 роком, то в нас 7,9% населення знаходяться на позначці абсолютної бідності. Згідно з даними ВБ, з 2001 року, коли в Україні до абсолютно бідних належало 31,7% населення, цей показник знизився до 2005 року на 24%. Такі темпи скорочення є найвищими в Європі», - розповів В.Паніотто.
Але як зазначали вище, абсолютна бідність - це «не наші методи». Вважати людину не бідною, тільки тому, що вона не відчуває голоду, перебиваючись з хліба на картоплю і третій рік ходить в одних черевиках. На це ми не погодимося ні за яких умов. І правильно зробимо.
Розглянемо другий варіант – бідність відносна. Не наводячи цифр за 2009 рік (вони поки просто відсутні), В.Паніотто лише відзначив, що і за цим показником у поточному році порівняно з 2008-м практично нічого не змінилося. «Відносна бідність вимірюється шляхом зіставлення середнього доходу на одного українця і кількості людей, дохід яких складає менше половини цієї цифри. В результаті визначається кількість відносно бідних громадян. Незважаючи на те, що в передкризові роки в Україні спостерігалося зростання доходів, показник відносної бідності не тільки не зменшувався, але навіть зростав», - підкреслив соціолог. При цьому він переконаний, що це скоріше говорить про рівень соціальної нерівності в країні, ніж про рівень бідності населення. «Якщо в 2000 році кількість людей, що попадали під оцінку відносно бідних, складала 26,4%, то в 2006 році їх було 28,1%. І це тоді, коли кількість абсолютно бідних українців зменшувалася дуже високими темпами, аж до 2008 року», - додав В.Паніотто.
Завершуючи тему «відносності», нагадаємо, в 2008 році кількість відносно бідних українців залишалася на відмітці 28%. Якщо в 2009-му їх стане більше, то лише на десяту частку відсотка. Не очікується зростання цього показника і в 2010 році.
Я бідний тому, що він багатший
Саме так можна сформулювати принцип визначення кількості бідних, який має назву суб`єктивна бідність. Цей показник використовується соціологами для того, щоб з`ясувати оцінку рівня своїх доходів самою людиною. «Зрозуміло, що грошей ніколи не вистачає. Інше питання, на що їх не вистачає – на те, щоб купити їжу або на те, щоб купити ще два телевізори. Або ж людина володіє одним бізнес-центром, але їй не вистачає грошей на ще один», - пояснює В.Паніотто.
Експерт вважає, що показник суб`єктивної бідності дуже важливий, оскільки безпосередньо пов’язаний з кількістю щасливих і нещасливих українців.
Таким чином, досягнення «щастя» залежить від того, чи співпадають очікування індивідуума з тими матеріальними благами, які він реально має. «У 1985 році 36% киян були задоволені своїм рівнем життя, а вже до 1990 року гласність і перебудова звела їх кількість на «0». За п`ять років рівень очікувань різко збільшився – люди зрозуміли, як погано вони живуть порівняно з розвиненими країнами Європи та Америки», - відзначив В.Паніотто.
За його словами, починаючи з 1998 року, рівень бідності в Україні постійно скорочувався. Знов зростати він почав в кінці 2008 року, через зрозумілі причини. Проте, як ще раз відзначив експерт, протягом нинішнього року кількість бідних перестала рости і навіть почала скорочуватися. Проте, кількість суб`єктивна бідних українців досягала в різні, далеко не гірші роки, 75-80% і навіть більше. Уявіть собі вечірній Хрещатик, по якому повз вітрини фешенебельних магазинів прогулюються добре одягнені люди, поряд проїжджають добротні новенькі іномарки, але тільки кожен четвертий, а то й п`ятий з цього потоку вважає себе небідною людиною.
Мабуть, саме тому Е.Лібанову не влаштовує дана методика. “Показник суб`єктивної бідності дуже сильно залежить від мас-медіа та політиків. Люди схильні як перебільшувати, так і применшувати свої проблеми. І у першому, і в другому випадку ситуація піддається дуже серйозній зовнішній дії – політики повторюють, що 90% українців бідні, і вони охоче в це вірять”, - відзначила Е.Лібанова.
Не заздріть багатим і пам`ятайте про бідних
Тим, хто хворобливо переживає появу у близьких знайомих Porsche або нової квартири, побажаємо в новому році позбутися цього деструктивного відчуття. В більшості своїй ми бідні настільки, наскільки самі собі це дозволяємо. Щиро бажаю всім стати в 2010 році багатшими, як матеріально, так і духовно, і завжди мати можливість допомогти тим, хто дійсно цього потребує.
Петро Черних (УНІАН)