Про погодинну оплату праці, ініціативи ДПАУ щодо зарплат в конвертах... Інтерв`ю УНІАН виконавчого віце-президента Конфедерації роботодавців України Олексія Мірошниченка
Торішні потуги парламенту щодо ухвалення закону, який регламентує введення системи погодинної оплати праці, не були підтримані інтересом з боку суспільства, оскільки відсутність даної норми в державному бюджеті не давала жодних шансів для реалізації ідеї на практиці. Але й нинішні постанова уряду (№330 від 5 травня 2010 року), а також закріплений в бюджеті мінімальний розмір такої зарплати не дають можливості запровадити на практиці цей принцип. Дуже багато питань потребують додаткового врегулювання. Про це, а також про ініціативи щодо зарплат в конвертах в інтерв`ю УНІАН розповів виконавчий віце-президент Всеукраїнського об`єднання «Конфедерація роботодавців України» Олексій Мірошниченко.
- Олексій Валентинович, ряд профспілкових організацій заявляють, що введення погодинної оплати праці приведе до зростання прихованого безробіття, оскільки переведення людей на погодинну роботу демонструватиме підвищення рівня зайнятості. Як Ваша думка?
- Чи з`являється при нововведенні можливість для зловживань з боку роботодавців?
Для того, щоби роботодавець виплатив Вам погодинну заробітну плату, Ви маєте написати заяву на працевлаштування власноручно – прошу оформити мене на дві, три години... Роботодавець не водить ручкою найнятого працівника.
- Згідно з КЗпП, якщо роботодавець має намір підкоригувати умови оплати, то він повинен повідомити про це працівникові за два місяці. Введення системи погодинної оплати праці – зміна даної норми?
Введення погодинної оплати праці вважається зміною, якщо вона застосовується щодо вже працюючих. Щоби запровадити систему, потрібно зібрати трудовий колектив, зарегламентувати її в колективному договорі, при його наявності, погодити з профспілкою і тільки тоді вводити в дію.
- А якщо немає колективного договору?
Я думаю, роботодавці не вводитимуть погодинну оплату праці заднім числом. Це може торкнутися тих найманих працівників, які тільки працевлаштуються. У цілому, питань багато. Постанова уряду не вирішує всіх проблем, вона тільки робить певний виклик. По-перше, як такої форми заяви для погодинної оплати праці немає. По-друге, як табелювати години? Як проводити відрахування до Пенсійного фонду? Якщо ми оплачуємо дві години, то в ПФ потрібно перерахувати не менше 2/3 мінімальної заробітної плати. Хто доплатить різницю? Тобто, потрібно прописувати ці норми в законах, або шляхом постанов Кабінету міністрів, проводити роз`яснювальну роботу. При цьому потрібно визначитися з відрахуваннями до фондів соціального страхування: на випадок безробіття, захворювання, нещасного випадку. З одного боку, рішення уряду правильне, з іншого – воно вимагає численних доопрацювань.
- Коли ж, на Вашу думку, система погодинної оплати праці запрацює в Україні?
Я думаю, введення погодинної оплати праці – справа не сьогоднішнього дня. На мою думку, потрібно допрацювати необхідні документи, вийти з пропозиціями на ринок праці. Наприклад, йде літо, активізуються сезонні роботи. Хочете залучити працівника для обслуговування пляжу, будь ласка, але офіційно йому заплатіть. Ось тут роботодавці і зможуть вивести зарплату з тіні.
На заході є такі поняття, як flexibility і flexicurity, тобто гнучкість і захищеність. Іншими словами, з одного боку спрощується процедура найму і звільнення людини, з іншого – вона захищений від свавілля роботодавця. Такі форми потрібно запровадити і на нашому ринку праці.
- Які ризики для найманих працівників приховує нововведення?
Вони можуть бути тільки відносно розміру заробітної плати. З постанови Кабміну виходить, що мінімальну зарплату розділили на 168 або 170 годин, залежно від місяця, і одержали 5 гривень з копійками. Чи готові ви працювати за 5 грн. за годину? Я думаю, що не буде багато охочих. До того ж питання – як повинен бухгалтер нарахувати цю заробітну плату і чи повинен працівник вказувати в своїй заяві розмір цієї погодинної оплати?
- У яких галузях є потреба у погодинній оплаті праці?
Постанова уряду не є галузевою, воно розповсюджується на весь український ринок праці. На мою думку, така форма оплати, в першу чергу, потрібна там, де робота має сезонний характер – сільське господарство, туристична сфера, громадське харчування, або з гнучким графіком – будівництво, дорожні роботи і т.д. Правильним було би застосування даного показника для оплати некваліфікованої праці, кваліфікована оплачується значно вище.
- Недавні заяви податківців вищого рангу свідчать про те, що ДПАУ активізує боротьбу із зарплатами в конвертах. Зокрема, ініціювалося введення адміністративної відповідальності працівників за отримання «зарплатних» конвертів. Яка Ваша думка з цього приводу?
Я б хотів розвіяти міф про масову виплату зарплат в конвертах. Ніхто ніколи не підраховував, який відсоток роботодавців може робити такі виплати. У нас в промисловості залучено близько 4 млн. працівників, 95% з них працюють на крупних підприємствах, колективи по 10-20 тис. чоловік. Ви покажіть мені роботодавця, який 10-ти тисячам чоловік виплатить зарплату в конвертах.
Я не скажу, що цієї проблеми немає. Роботодавці – малий і середній бізнес – використовують схеми, які дозволяють уникнути навантаження на фонд оплати праці, яке в деяких галузях досягає 80%. Але щоби виплачувати зарплати в конвертах на крупних підприємствах – такого немає, там існують колективні договори та інше. У цілому, з таким явищем як оплата в конвертах, потрібно боротися, але не силовими методами ДПАУ, можливо, шляхом діалогу з працедавцями, малим і середнім бізнесом, наприклад, на тему «А що заважає платити?».
- Спасибі за інтерв`ю.
Бесіду вела Юлія Главацька (УНІАН)