Я знаю те, що мої діти будуть гордо носити ім’я українців, і їхні діти так само... Доки батьки і вчителі виховуватимуть малюків в українській традиції, ніякі спільні підручники і мовні концепції не вплинуть на їхню українськість...
Серед фіналістів конкурсу, представників кожного регіону України, помітно виділяється дівчина у вишиванці. 10-класниця Віра Гусак, що навчається у Рівненському українському економіко-гуманітарному коледжі, у своїй роботі писала про українську мову і звичаї.
– Якщо ми українці, ми повинні розмовляти українською мовою, – розповідає Віра. – Не потрібно запровадження другої мови. Люди, які живуть у Росії, нехай розмовляють собі російською. Сім’я має з дитинства прищеплювати українську мову, звичаї, традиції, не цуратися і не соромитися свого українського.
Студентка Дніпропетровського національного університету Альона Сівкова дізналася про конкурс за день до кінцевої дати подачі заявок. Тож писала роботу за один вечір. Порив душі переріс у “Творчу імпровізацію, або як загартовується патріотизм”. Тож ми поцікавилися в Олени, як виховують сьогодні юних патріотів.
– Патріотизм загартовується життям. До кожної людини має прийти це усвідомлення, – розповідає Альона. – Моя викладач української літератури – справжній приклад сучасного педагога, який тебе надихає спілкуватися українською і жити з Україною в серці.
– Дніпропетровська молодь переходить на українську?
– У нас, на жаль, ще російську чутно на вулицях. Але молодь, наприклад, часто змінює мову у мобільному телефоні на українську чи свою сторінку у соціальній мережі веде українською. Ніби-то дрібниці, але це все одно крок.
Альона коротко переповідає зміст свого твору:
“Головний герой психологічного нарису хоче виїхати за кордон, у нього вже є квиток, він сидить на вокзалі і розмірковує над своїм життям. І трапляється низка подій, незначних, які мають вирішальне значення: то він чує українську пісню, то йому пропонують купити пучечки калини, згадує дитинство і починає розуміти, що не зможе без всього цього”...
– Всі розсаджуйтесь, через хвилину починаємо, – оголошує працівник міністерства.
Одна з лауреаток галичанка Уляна Буднік півроку жила з батьками в США. І саме за кордоном зрозуміла, що жити не може без України.
– Як би добре там не було, все одно тягне туди, де народилася, де твої близькі, знайомі, де рідні Карпати і Чорне море. Я дуже сумувала за цим всім, – розповідає Уляна.
Перед участю в конкурсі дівчина вирішила розпитати своїх друзів і одногрупників про їхні плани на майбутнє.
– Майбутнє з Україною дуже мало хто пов’язує. Казали: де-небудь, тільки не в Україні. Це, звичайно, дуже сильно бентежить. Сьогоднішню молодь треба вчити любити і цінувати українські традиції, культуру, спілкуватися українською. І молодь повинна не тільки любити Україну, а щось робити, аби наша держава була дійсно незалежною і соборною. Я знаю те, що мої діти будуть гордо носити ім’я українців, і їхні діти так само.
У дверях з’являються міністр Дмитро Табачник та голова ВМГО «Молоді регіони», народний депутат Андрій Пінчук.
Під час вступної промови Пінчук зазначає, що багато розмов точиться навколо роз’єднання України, поділу на Схід і Захід, розповідає про необхідність об’єднання, про те, як треба виховувати сьогоднішню молодь, “щоби через 10-15 років взагалі не було поняття схід, захід, північ, південь, а була дійсно єдина Україна, єдина культура, яка б їх об’єднувала, загартовувала патріотичність”.
Міністр чогось так захопився проукраїнською риторикою, напевно забувши, як нещодавно заявляв, що жодного українського письменника минулого чи сучасності з Толстим чи Достоєвським “навіть порівняти неможливо”.
Табачник також подякував молодим регіонам за проведення конкурсу, в якому взяли участь майже 500 бажаючих.
Перейшли до церемонії нагородження.
Переможцями стали Віра Пустовалова з Харкова, Альона Сівкова з Дніпропетровська і Уляна Буднік з Івано-Франківська. Дівчата отримали від Табачника айподи, куплені за гроші “Молодих регіонів”.
– Чому міністерство підтримало захід Партії регіонів? – цікавилися у міністра журналісти.
– Міністерство підтримує всі добрі справи, – зазначив Табачник. – Якщо завтра прийде будь-хто з іншої партії і скаже: я хочу провести конкурс для дітей і вручити подарунки, комп’ютери і провести його по якійсь цікавій темі, – будь ласка, навіть вночі двері відкриємо.
Чомусь Табачник знову забув, як Міністерство освіти до останнього не видавало наказу про проведення XI Міжнародного конкурсу з української мови імені Петра Яцика, через що він опинився під загрозою зриву.
PS Тож доки батьки і вчителі виховуватимуть малюків в українській традиції, ніякі спільні підручники і мовні концепції не вплинуть на їхню українськість.
Анна Ященко
Фото УНІАН і офіційного сайту Міністерства освіти