Брюссель. 22 лютого. УНІАН. Європейські країни відзначили Масляну традиційними карнавалами. 
      Історія проведення карнавалів починається з середніх віків. Тоді в Європі почали проводити наприкінці зими карнавальні ходи для того, щоб відганяти злих духів та просити в Бога і природи гарного року та великого врожаю. 
                    Своїм походженням карнавали також зобов`язані язичницьким святам врожаю, саме тому під час карнавалів роздають цукерки, печива, апельсини. 
Традиційно карнавали проводяться напередодні великого Посту. Деякі з них, як карнавал в бельгійському Бінші, навіть включені до переліку світової культурної спадщини ЮНЕСКО. 
Сьогодні ми пропонуємо вашій увазі фото з карнавалів у німецькому Штутгарті та бельгійському Бінші. 
 | 
| На час карнавалу наряджаються       навіть чиновники. В центрі - обербургомістр Штутгарта Вольфганг Шустер       відкриває карнавальні дні.  | 
 | 
| Принцеса із принцем, як і       належить, пересуваються у кареті. Сучасній.  | 
 | 
| Для гарного настрою достатньо       добре підібрати перуку. | 
 | 
| Німеччину не можливо уявити       без пива. Тож і не дивно, що і на штутгартському карнавалі знайшовся свій       його шанувальник.  | 
 | 
|  Жоден карнавал не       обходиться без танців. В Штутгарті дівчата виконали справжній канкан.    | 
 | 
| Однією з цілей карнавалів було       відганяти нечисту силу. А найкращим способом для цього здавна вважається       перевдягнутися в її костюми.  | 
 | 
| ”Ой, чий то кінь стоїть?” Чи       не кінь?  | 
 | 
| Гарні німецькі дівчата в майже       королівському вбранні.  | 
 | 
| Кінна поліція - незмінний       атрибут першого дня карнавалу в бельгійському Бінші. В перший день - в       неділю, тут, як і в Німеччині, вдягають різноманітні костюми, які щороку       вигадують самі. А от у вівторок, коли карнавал сягає апогею, костюмів       буває лише три. Втім, про це пізніше.  | 
 | 
| Вслід за кінною поліцією ходу       продовжують пересонажі з різноманітних дитячих казок та мультфільмів.    | 
 | 
| Є в Бельгії і свої принцеси, і       королеви... | 
 | 
| Є і мажордоми, що так і ходять       вулицями з пляшкою шампанського та келихами - раптом в кого   спрага. | 
 | 
| Такий маленький - а теж вже       бере участь в карнавалі. Щоправда поки в ролі глядача.  | 
 | 
| Інколи навіть важко зрозуміти,       що надихає учасників карнавалу на створення тих чи інших костюмів.    | 
 | 
| Ну а тут все просто - стюардеса       на ім`я Жанна, чи скоріше Жан, бо все-таки у формі стюардеси із рятувальним       жилетом на шиї - представник чоловічої статі.  | 
 | 
| Другий день великого карнавалу       у бельгійському Бінші відкривають арлекіни. Цей персонаж потрапив до       бельгійського карнавалу з італійської комедії дель арте.  | 
 | 
| Одразу за арлекінами на       центральну вулицю міста вступають селяни. В Бінші їх вважають майбутніми       жиллями - головними персонажами дійства, що відбувається в місті щороку у       ”жирний вівторок”.  | 
 | 
|  Усі учасники       вівторкової ходи у Бінші розкидують на всі боки апельсини.  | 
 | 
| Кожну групу учасників       супроводжує свій маленький оркестр, який грає нескладну, але ритмичну       святкову мелодію. При цьому, за традицією, головні персонажі свята - жиллі       не можуть в цей день ходити містом без барабанника. Навіть якщо жилль іде       один - за ним завжди йде барабанник.  | 
 | 
| А ось і він - жилль. У       дерев`яних черевиках, яскравому костюмі, з кошиком для апельсинів та       апельсином в руці.... хіба що без капелюха, який ще не   донесли | 
 | 
| Так виглядає капелюх жилля,       який робиться з пір`я страусів. Вага такого капелюха сягає 5 кілограмів.      | 
 | 
| Зловіть апельсинку від жилля       - і весь наступний рік буде для вас щасливим. Так кажуть у Бінші.    | 
 | 
| Щороку у ”жирний вівторок” на       вулиці Бінша виходить понад тисяча жиллів. Отримати право стати жиллем       може лише мешканець Бінша, який прожив у цьому місті не менше 5 років.    | 
 | 
| ”Жирний вівторок” завершився,       і європейські карнавали прощаються зі своїми глядачами до наступного року.      | 
Фото Юрія Пінського та Сергія Воропаєва.