Складається враження, що час суцільної критики поступився місцем часу конструктивних пропозицій. Прокоментувати нові віяння УНІАН попросив депутатів Європарламенту, членів трьох основних груп і, за сумісництвом, членів делегації по зв’язках з Україною.
Тиждень, що минає, став багатим на рішення щодо України в Європі. Спочатку, у понеділок, 10 грудня, Рада закордонних справ ЄС схвалила висновки по ситуації в Україні. В цьому документі міністри закордонних справ ЄС заявили про готовність підписати угоду про асоціацію з Україною на саміті “Східного партнерства” у листопаді 2013 року за умови здійснення Києвом реформ виборчого законодавства, продовження судової реформи, здійснення конституційної реформи, конкретних кроків у сфері боротьби з корупцією, покращення ситуації в сфері управління державними фінансами.
Вже у четвер свою резолюцію щодо ситуації в Україні схвалив і Європейських парламент, який також висловився за підписання угоди про асоціацію, хоча й відзначив кілька напрямів, в яких від української влади очікують рішучих дій та змістовного прогресу.
В цілому ж, складається враження, що час суцільної критики поступився місцем новому часу – конструктивних пропозицій та позитивних сигналів. Прокоментувати нові віяння в Європі УНІАН попросив депутатів Європарламенту, членів трьох основних депутатських груп і, за сумісництвом, членів делегації по зв’язках з Україною. На запитання УНІАН відповіли Ян Козловські (група народних партій, Польща), Лібор Ручек (група Прогресивного Альянсу соціалістів та демократів, Чехія) та Сіірі Овіір (група ліберальних партій, Естонія).
Ян Козловські: “Не варто карати народ України за помилки, зроблені його урядом”
Україна, без сумніву, - дуже важливий партнер для Європейського Союзу, і таке “вікно можливостей” ніколи не були зачиненим. Водночас, рівень просування відносин між Україною та ЄС визначатиметься лише діями України. Я дуже сильно підтримую інтеграцію України до ЄС, однак це можливо лише якщо Україна продемонструє прогрес в пріоритетних сферах, таких як вирішення питань вибіркового правосуддя чи реалізація реформ, визначених в Порядку денному асоціації. І висновки Ради закордонних справ ЄС дуже чітко кажуть про це.
Як ви вважаєте, чи відображають ці висновки адекватно стан відносин між ЄС та Україною?
Висновки адекватно відображають нинішній стан справ у відносинах між ЄС та Україною. Вони також були підтверджені резолюцією Європейського парламенту щодо ситуації в Україні, схваленій 13 грудня. Дуже важливо, що Рада ще раз підтвердила свої зобов’язання підписати угоду про асоціацію можливо до часу проведення саміту “Східного партнерства” у Вільнюсі.
Разом з тим, варто зазначити, що ця угода буде підписана лише після того, як українська влада продемонструє рішучі дії та прогрес в ключових сферах. Європейський Союз чітко підтримує правило “більше за більше”, і це також стосується України.
Тим не менше, я маю підкреслити, що я також ціную той прогрес, який вже було досягнуто.
Здається, що висновки стали певною поворотною точкою в риториці ЄС щодо України – від дуже критичної перед виборами до більш конструктивної та позитивної. Як ви можете пояснити такі зміни, і що вплинуло на це?
Я стурбований певними аспектами ситуації в Україні, які далекі від досконалості. Арешти опозиційних політичних лідерів, відсутність прозорості у фінансуванні партій та передвиборчої кампанії, відсутність збалансованого медіа висвітлення – одні з найважливіших, і критика ЄС щодо цих аспектів залишається дійсною.
Разом з тим, важливо робити розрізнення між українською владою та Українським Народом. Я переконаний, - непідписання угоди про асоціацію матиме дуже серйозний вплив на політичну стабільність, економічний розвиток та європейську орієнтацію України. Тож, ЄС не варто карати народ України за помилки, зроблені його урядом, і слід шукати можливостей укласти угоду про асоціацію.
Чи не здається вам, що висновки Ради закордонних справ є свого роду останнім шансом для української влади відновити відносини з ЄС?
Чесно, я дуже сподіваюсь, що українська влада використає цю можливість, надану Радою, і докладе своїх зусиль для того, щоб відповідати умовам для підписання угоди про асоціацію. І тоді, будь-який другий шанс просто вже буде не потрібен. Я переконаний, що це було б кращим рішенням для всіх сторін.
Лібор Ручек: “Підписання угоди з Україною може бути прискорено”
Я думаю, що висновки, схвалені Радою закордонних справ ЄС є позитивними та конструктивними. Рада, і також ми, в Європейському парламенті , ми зацікавлені у більш тісних відносинах з Україною. Тож ми шукаємо шляхи, як зробити це.
Ми хочемо стати ближчими до України, ми знаємо, що Україна – європейська країна, з європейськими цінностями, де більшість населення хоче мати більш тісні відносини з ЄС.
Саме тому було завершено угоду про асоціацію і угоду про всебічну зону вільної торгівлі, парафовано їх, однак ви знаєте, є певні питання, які не дають можливості їх підписати. Це, зокрема, - ув’язнення Юлії Тимошенко, що піднімає питання вибіркового правосуддя. Саме тому ми в Європейському парламенті, наша група соціалістів та демократів, ми пропонуємо шлях, як знайти позитивне чесне і справедливе рішення, і ми продовжимо це робити й надалі.
Нам також видається позитивним сигналом те, що прем’єр-міністр України заявив, що влада поважатиме і виконає рішення Європейського суду з прав людини в Страсбурзі в цьому плані.
Що ще? Відбулися вибори до парламенту, на яких, думаю, українські громадяни висловили свою волю, і це стало позитивним сигналом, хоча були й проблемні питання в окремих сферах в порівнянні з попередніми виборами. Ми описали ці проблеми у нашій резолюції, вони також згадуються в доповідях спостерігачів ОБСЄ, які вже надали певні рекомендації.
Позитивним я вважаю і те, що Верховна Рада створила Комісію для вивчення цих проблем, і сподіваюсь, новопризначена Верховна Рада завершить цю роботу, і люди в парламенті, в уряді дослухаються до рекомендацій спостерігачів ОБСЄ.
Під час обговорення українського питання в Європарламенті частина депутатів казали про необхідність якомога швидше підписати угоду про асоціацію з Києвом, і розглядати її не як подарунок офіційному Києву, а як інструмент для демократизації країни. Ця точка зору поки не стала домінуючою, але чи може ситуація змінитися?
Я думаю, ситуація може бути змінена, якщо парламент, і Рада побачать позитивний розвиток з українського боку. І, звичайно, процес може бути прискорений, без жодного сумніву.
Якщо ви подивитеся на висновки Ради закордонних справ, а також на нашу резолюцію, там визначені питання, які мають бути вирішені. Таким чином, якщо буде значний прогрес в цих питаннях, процес може бути прискорений. Як написано у висновках Ради, Вільнюський саміт буде гарною нагодою, однак якщо буде більше позитивного розвитку, переконаний, процес може піти швидше.
Сіірі Овіір: “Прийшов час рухатися вперед у відносинах ЄС-Україна на благо обох сторін”
Ці висновки підбадьорюють Україну та ЄС до подальшого розвитку взаємовідносин. Вони також визнають реалізовані останнім часом в Україні реформи, такі як законодавство щодо кримінального процесу та процедур. Однак, крім визнання прогресу, в цих висновках також міститься і критика щодо виборів до Верховної Ради, що мали місце 28 жовтня цього року.
Це сталося тому, що виборчий процес був порушений в кількох округах, а позиція правлячої партії була у подавляючій більшості представлена в ЗМІ. Однак, оскільки порушення не були на стільки численними, і результати виборів чітко показали підтримку українського народу правлячої партії, тож, результати виборів, воля народу, має поважатися в демократичному суспільстві.
Я рада, що незважаючи на попередню критику з боку ЄС ми готові рухатися вперед щодо угоди про асоціацію, яка була попередньо, а підготовка до саміту ЄС-Україна розпочалася.
Чи розглядаєте ви ці висновки, як нове відкриття можливостей для розвитку відносин між ЄС та Україною?
ЄС завжди вважав важливим розвиток відносин з Україною та інтеграцію України до ЄС. Останні висновки, звичайно, дадуть нового поштовху розвитку таких відносин. Прийшов час рухатися вперед у питаннях, погоджених раніше, а слова мають перетворитися тепер у справи.
Цінності ЄС – це не лише словесні образи, вони – основа ншого законодавства і наших дій. Україна має взяти це до уваги.
Як ви вважаєте, чи відображають ці висновки адекватно стан відносин між ЄС та Україною?
Я думаю, так, оскільки висновки є добре збалансованими. Було визнано прогрес, зроблений Україною, однак, з іншого боку, була і критика щодо політичного розвитку, коли до опозиційних політиків застосовується надмірно деспотичне поводження.
Здається, що висновки стали певною поворотною точкою в риториці ЄС щодо України – від дуже критичної перед виборами до більш конструктивної та позитивної. Як ви можете пояснити такі зміни, і що вплинуло на це?
Вибори до Верховної Ради відбулися, і український народ висловив свою волю. Європейський Союз поважає це. Риторика до і після виборів, звичайно була під впливом щоденної політики, коли різні політичні сили намагалися отримати політичні переваги від ситуації.
Звичайно, різні сили мали гарні причини для своєї критики, однак надмірні емоції нікуди не приведуть нас, нам потрібен конструктивізм. Прийшов час рухатися вперед у розвитку відносин ЄС-Україна, таким чином, щоб від того вигравали обидві сторони.
Від партнерів ЄС очікує, що вони будуть державами права. Європейський Союз, і я також, віримо, що український народ так само зацікавлений в прогресу у питаннях демократії та побудови правової держави, а відтак – і в подальшій інтеграції України до Європи.
Записав Сергій Воропаєв.