Генетичні зміни, які виникли сотні років тому, досі працюють і допомагають людині протистояти небезпечним інфекціям. Але є великий нюанс.
Аутоімунні захворювання, від яких сьогодні страждають мільйони людей, можуть бути своєрідною "ціною" за виживання людства під час пандемії Чорної смерті майже 700 років тому.
Такого висновку дійшли генетики, які досліджували вплив чуми на еволюцію людського організму, пише Telex. Як повідомили дослідники, під час пандемії бубонної чуми у XIV столітті, яка забрала життя близько половини населення Європи, Північної Африки та Близького Сходу, перевагу отримали люди з певним варіантом гена ERAP2. Саме він підвищував шанси побороти смертельну хворобу приблизно на 40%.
Як працює ген ERAP2
За даними учених, ген ERAP2 відповідає за вироблення білка, який допомагає імунній системі розпізнавати збудників хвороб. Він "розрізає" білки патогенів на дрібніші фрагменти, завдяки чому імунітет швидше реагує на інфекцію.
Водночас існує менш ефективний варіант цього гена, через який виробляється слабший білок. Люди, які були його носіями, виявилися значно вразливішими до бактерії, що викликає чуму, тому частіше помирали. У результаті "захисна" версія ERAP2 стала значно поширенішою серед наступних поколінь.
Через століття вчені з'ясували, що саме цей варіант гена, який колись допоміг людству пережити одну з найстрашніших пандемій в історії, сьогодні пов'язаний із підвищеним ризиком розвитку аутоімунних захворювань.
Зокрема, він вважається одним із факторів ризику виникнення хвороби Крона, а також низки інших патологій, за яких імунна система починає атакувати власні тканини організму.
На думку дослідників, пояснення досить просте: надто активна імунна система, яка ефективно бореться з інфекціями, водночас частіше "помиляється" і починає атакувати здорові клітини.
Науковці зазначили, що еволюційна перевага ERAP2 проявилася не лише під час поширення чуми. Дослідження останніх років показали, що носії "захисного" варіанта цього гена мали значно нижчий ризик тяжкого перебігу або смерті від COVID-19.
Це свідчить про те, що генетичні зміни, які виникли сотні років тому, досі працюють і допомагають людині протистояти небезпечним інфекціям.
Вчені також звернули увагу на ще один несподіваний наслідок пандемії XIV століття. Оскільки серед тих, хто вижив, переважали фізично міцніші та здоровіші люди, у наступні покоління передавалися більш стійкі генетичні особливості.
За даними досліджень, частка людей, які доживали до 70 років, після пандемії зросла приблизно з 10% до 20%. Хоча середня тривалість життя тоді залишалася дуже низькою, загальний стан здоров'я населення в довгостроковій перспективі покращився.
На думку дослідників, історія гена ERAP2 є яскравим прикладом того, як еволюція допомагає людству виживати під час смертельних епідемій, але водночас може залишати генетичні "компроміси", наслідки яких відчуваються навіть через багато століть.
Як повідомляв УНІАН, раніше стало відомо про прорив у лікуванні артриту. Зокрема, вчені заявили про важливе відкриття у цій галузі. Вони відкрили природну сполуку, яка руйнує білок, який провокує розвиток хвороби.
Раніше повідомлялося, що нове дослідження встановило ще одну причину, через яку у людини з’являється сиве волосся.