Понад 20% українців визнали існування дискримінації за станом здоров’я

Опитані українці продемонстрували високу готовність підтримати дискримінацію за ознакою сексуальної орієнтації, за статтю, за станом здоров’я та за політичними поглядами.

Незважаючи на заявлену неприйнятність дискримінаційних практик, загальна готовність українців схвалити та підтримати дискримінацію певних груп людей виявилася високою.

Читайте такожДіти з особливими потребами з 1 вересня зможуть навчатися у звичайних школах

Про це свідчать результати дослідження "Що українці знають і думають про права людини", які презентувала директор фонду "Демократичні ініціативи" Ірина Бекешкіна на міжнародній конференції "Права людини в Україні: точка відліку".

"Так, 66% опитаних згодні з тим, що права наркозалежних можуть бути обмеженими, майже 53% підтримують можливість обмеження прав колишніх засуджених, на третьому місці опинились "олігархи" і люди з непопулярними політичними поглядами, наприклад, ті, що підтримують російську агресію (52% і 50% відповідно), також значна частина опитаних респондентів допускає обмеження прав ромів та представників ЛГБТ-спільноти (47% і 46% відповідно). Найменш негативне ставлення демонструється щодо переселенців з непідконтрольної території Донбасу та безробітних", - підкреслила соціолог.

Також вона додала, що позитивним є те, що переважна більшість українців (67%) висловилися проти утримання засуджених в поганих умовах, і лише 17% вважають утримання в таких умовах цілком припустимим і навіть справедливим.

Читайте такожВікова дискримінація є в Україні найсуттєвішою - дослідження

Водночас наявність проблеми дискримінації у суспільстві відзначили більше половини опитаних українців (близько 60%). 40% респондентів заявили, що особисто зіткнулися із проявами дискримінації.

Найчастіше згадувалися вікова дискримінація (про її існування говорили близько 37% опитаних) та дискримінація людей з інвалідністю (близько 33%). Ще від 1/4 до 1/5 опитаних заявили про наявність дискримінації за майновим станом, за ознакою сексуальної орієнтації, за статтю, за станом здоров’я та за політичними поглядами.