У кожної людини в організмі від 400 до 1000 лімфатичних вузлів - в них дозрівають імунні клітини... Найскладніше з вузлами, розташованими глибоко в черевній або грудній порожнині...
Відфільтруйте це негайно
У кожної людини в організмі від 400 до 1000 лімфатичних вузлів. Вони розташовані в ямках на згинах кінцівок, на шиї, під щелепою, в грудній і черевній порожнинах. У них дозрівають імунні клітини. Кожен вузол цілодобово безперервно «збирає» лімфу з певної ділянки і фільтрує її від шкідливих домішок. Ними можуть бути хвороботворні мікроорганізми, дефектні клітки, чужорідні білки.
Що ж відбувається з домішками, що залишилися в лімфовузлі? Їх атакують імунні клітини – макрофаги і в буквальному розумінні з`їдають ворога. Проте якщо навантаження на вузол велике (наприклад, в тканинах, від яких тече лімфа, виникло запалення), для нього це не проходить безслідно: вузол більшає і запалюється. Коли хвороба пройде, лімфатичний вузол зменшиться, але тепер назавжди залишиться трохи щільнішим.
Скільки сердець у жаби
Рідка частина крові просочується з капілярів в міжклітинні простори, утворюючи лімфу. Вона омиває тканини, а потім вже збирається в лімфатичні судини, які повертають її у вени. У деяких тварин, наприклад, у риб, амфібій, рептилій і птахів, під шкірою знаходяться особливі структури, які називають «лімфатичними серцями», - в них є м`язи, які скорочуються і проштовхують рідину в одному напрямі. У людини таких «сердець» немає.
У маленьких дітей, які ще нічим не встигли перехворіти в своєму житті, лімфатичні вузли неможливо промацати під шкірою, настільки вони м`які і крихітні. Але хто з нас, дорослих, незнайомий хоча б із застудою? Тому наші лімфовузли можна знайти і помацати на шиї і під щелепою. У більшості людей, правда, на згинах кінцівок ці біологічні «фільтри» залишаються такими ж, як у немовлят - відшукати їх непросто, якщо на цій руці або нозі ніколи не було запалення. Найскладніше з вузлами, розташованими глибоко в черевній або грудній порожнині: їх не помацати і не побачити. Бувають випадки, коли навіть досвідчені фахівці приймають запалення лімфатичного вузла в животі за апендицит.
Про що розповість лімфовузол
Коли лікар промацує лімфатичні вузли, він звертає увагу на все: болісні чи ні, наскільки вони великі, чи спаяні між собою і з навколишніми тканинами. Ці характеристики можуть допомогти встановити точний діагноз.
Безболісне збільшення лімфовузлів називається лімфаденопатією і свідчить про те, що в найближчих тканинах ховається хвороба.
Хворобливе збільшення лімфатичного вузла (лімфаденіт) свідчить про те, що запалення відбувається у ньому самому. В цьому випадку біологічний «фільтр» не справляється зі шкідливими бактеріями (або імунітет слабкий, або інфекція особливо сильна) і піддається атаці з боку мікробів. Іноді справа доходить до нагноєння, що вельми небезпечно: гній може утворити флегмону - розлитися між шарами тканин (видалити його зможе тільки хірург).
Якщо лімфатичні вузли стають дуже щільними і зливаються в єдиний малорухливий комплекс, то лікар може запідозрити у пацієнта злоякісну пухлину.
Наші ракові клітини
У кожного з нас утворюється до 100 000 ракових клітин на добу - тобто тих, у яких через генетичні "вади" змінюють властивості, - від білків в оболонці до здатності безконтрольно розмножуватися. У них є ще одна особливість - вони легко відділяються від місця свого зародження і починають подорож по організму. Насамперед вони потрапляють в лімфатичну систему і тут же знешкоджуються в лімфатичних вузлах. При спадковій схильності до раку у людини утворюється стільки ж дефектних клітин, як і у будь-кого, але в організмі знижена здатність лімфовузлів їх фільтрувати, як і здатність імунних клітин знаходити їх в тканинах і знищувати.
Коли знижений імунітет
При ангіні відбувається локальна лімфаденопатія у ділянці шиї, а при захворюваннях, що передаються статевим шляхом, - в паховій ділянці. Проте деякі хвороби викликають генералізоване (тобто, повсюдне) збільшення лімфатичних вузлів. Так відбувається, наприклад, при СНІДі. З одного боку це добра ознака - імунітет активно бореться з небезпечним вірусом імунодефіциту, а з іншого боку - один з симптомів страшної хвороби. Імунітет слабшає, і лімфатичні вузли втрачають здатність боротися з хвороботворними бактеріями і раковими клітинами. Хворі з ВІЛ-інфекцією можуть загинути, але не від самого вірусу, а від супутніх інфекцій і пухлин.