Внутрішні органи теж мають “вуха”
Учені і лікарі з`ясували, що людське вухо розрізняє 1378 музичних тонів, а до цього додається безліч звуків поза спектром чутності. Але справа тут навіть не у вухах, а в наших внутрішніх органах.
Виявляється, у них теж є "слух" і своя "музика". Зв`язано це з тим, що наше тіло буквально нашпиговане різними вібраціями (скорочення серця, наприклад), а музика це ж теж вібрації. Так біологові Девіду Деймеру прийшло в голову зміряти і озвучити молекулярні коливання ДНК. Одержав він музику, що нагадувала медитативні індійські мелодії.
А ще було встановлено, що музика сприймається не всіма зонами мозку одночасно, а лише окремими (кожному стилю відповідає своя ділянка). Таким чином, можна точково впливати на необхідні органи.
Зараз музикотерапія (лікування звуком і музикою) застосовується вельми широко. Її використовують навіть як допоміжний засіб в передопераційний і післяопераційний періоди (спеціальні заспокійливі композиції помітно зменшують ступінь стресу у пацієнтів). Але насправді ідея не нова.
Ще в Давньому Єгипті вважали, що кращий засіб від безсоння і болів різного характеру - спів хору. А творець теорії про музично-числову будову космосу, Піфагор пропагував використання музики в медичних цілях.
Він був першим, хто почав складати книгу музичних рецептів, де кожній хворобі призначалася своя мелодія. Музикотерапія може зняти стрес, прискорити регенерацію тканин та й просто створити потрібний настрій.
Музикотерапією можна займатися удома або звернутися до фахівця. У першому випадку необхідно створити максимально комфортні умови: відключити телефон, випровадити всіх родичів, кішок і папужок. Радять випити одну склянку води перед сеансом, а другу склянку випити відразу після закінчення процедури.
З незвички спершу можуть з`явитися головні болі через знижену сприйнятливысть мозку, викликану неекологічним способом життя. Тому вода і стане в нагоді. Займатися прослуховуванням музики краще в жорсткому кріслі, напівлежачи або повністю лежачи на спині (руки витягуються уздовж тулуба долонями вниз або схрещуються на грудях). За час всього сеансу початкове положення не повинно мінятися, а мова повинна бути розслаблена.
Якщо ж ви вирішили піти до фахівця, то спочатку доведеться заповнити анкету, щоб розповісти про свої музичні переваги. Потім проводиться обстеження, що виявляє психоемоційний стан (часто вдаються до системи кольорових карток - потрібно вибирати найбільш вподобаний колір, і методу акупунктурної діагностики).
Лише після цього складається індивідуальна програма, що будується на принципі поступової зміни настрою, динаміки і темпу музики (з урахуванням різного емоційного навантаження). Як правило, спочатку звучать спокійні композиції середнього темпу, що створюють "грунт" для занять і вводять в потрібний стан. Потім можуть послідувати або заспокійливі, повільні, або динамічні, навіть напружені треки. Все залежить від смислового навантаження сеансу (заспокоїти, підбадьорити, зняти емоційні блоки).
Насамкінець зазвичай ставлять позитивні, в міру енергійні твори. Саме заняття проводиться в неяскраво освітленій кімнаті і триває не більше години (кожен музичний уривок - десь по 15 хвилин).
Що ж, власне, потрібно слухати? Всі лікарі, не змовляючись, в цьому питанні стоять на боці класики. Наприклад, кардіологи говорять, що вона сприяє відновленню нормального серцевого ритму і істотно підвищує рівень імуноглобуліну (Моцарт - майже панацея від усіх недуг).
Отже, якщо після авралу на роботі ви прийшли додому "в милі", заспокоїтися і позбавитися озлобленості допоможуть твори Моцарта, "Колисанка" Брамса, "Світло місяця" Дебюссіа, "Аве Марія" Шуберта, мазурки і прелюдії Шопена, а також вальси Штрауса і "Італійський концерт" Баха.
Нормалізують кров`яний тиск і серцеву діяльність "Весільний марш" Мендельсона, "Ноктюрн ре-мінор" Шопена і "Концерт ре-мінор" для скрипки Баха. Якщо ж вас замучив гастрит, послухайте "Сьому сонату" Бетховена, а при виразці - "Вальс квітів" Чайковського.
Що стосується справ буденних, то фахівці радять готувати їжу і їсти під музику класиків, приймати ванну на тлі звуків живої природи, займатися сексом під етнічні мотиви, робити уранішню розминку під нехитру і бадьору попсу. Загалом, повна свобода для творчості.