Якщо болять очі

Далекозорість виникає тоді, коли оптичний апарат ока переломлює менше, ніж у нормі (офтальмологи називають це гіперметропічною рефракцією). У такому випадку людина може досить добре бачити, але в неї часто з`являються скарги на почервоніння очей, головний біль після значних зорових навантажень тощо. Якщо хвороба впливає на гостроту зору, то в дитячому віці її можна коригувати за допомогою окулярів.

Далекозорість, як і багато інших очних захворювань, має спадковий характер.

Щоб діагностувати далекозорість на одному чи на обох очах, а також визначити її ступінь, треба провести деякі специфічні офтальмологічні дослідження. Залежно від цього лікар вирішує, як можна коригувати зір - за допомогою окулярів чи інших засобів.

Часто далекозорість супроводжується косоокістю. На прийом до лікаря нерідко приходять саме зі скаргами на косоокість і лише згодом лікар діагностує далекозорість на одному або на обох очах. Інколи дитина може "перерости" свою далекозорість, тобто до 7-8 років хвороба зникне без будь-якого лікування. Це пояснюється тим, що кришталик може бути завеликим для 3-річної дитини, але він стане нормальним для дитини 10 років. Тобто око ростиме, а кришталик таким і залишиться.

Хірургічні методи лікування застосовують лише у разі високих ступенів короткозорості, але вони не дуже поширені. Зазвичай використовують консервативні методи лікування. Оперативне втручання застосовують у разі косоокості, причиною якої може бути далекозорість на одному оці.

Залежно від того, в якій стадії короткозорості (порушення рефракції чи міопія середнього ступеня) хворий вперше з`явився на обстеження, визначається тактика лікування.

Якщо короткозорість виявлена на ранній стадії, то призначають консервативне лікування: краплі для розширення зіниць, масаж шийного відділу хребта тощо. Якщо короткозорість не виявлена вчасно, якщо вона до того ж поєднується з іншими офтальмологічними симптомами, то лікар має призначити окуляри або контактні лінзи. Тобто, говорити про лікування потрібно в кожному окремому випадку, індивідуально.

Бувають випадки вродженої короткозорості, коли дитина з раннього дитинства мала незначне відхилення зору, але це не заважало їй нормально бачити. Тому  виявили захворювання, лише коли дитинка пішла до дитячого садка чи до школи і з`явилося значно більше навантаження на очі.

Короткозорість залишається на все життя

Як відомо, після 40-50 років люди зазвичай потроху втрачають зір і потребують спеціальних окулярів "для читання", тобто для бачення зблизька. Короткозорі ж люди протягом усього життя залишаються короткозорими незалежно від того, скільки їм років.

Така людина просто пізніше надягає окуляри для читання. Тобто якщо в людини у 20 років була короткозорість - 3 діоптрії і вона в окулярах бачила 100%, то після 40 років, коли відбуваються певні зміни в очному дні і виникає потреба в окулярах, на цей мінус накладається віковий плюс.

Людина, яка ніколи не мала проблем із зором, у 40-50 років надягає окуляри для читання: спочатку +1 діоптрій, потім +2 і так далі - вікова далекозорість потроху прогресує.

Якщо ж у людини в ранньому віці існувала міопія -3 діоптрії, то після 40 років вона продовжуватиме носити окуляри -3 діоптрії для далекого бачення, а окуляри для читання в 40 років вона носитиме не +1, а -2, у 50 років - не +2, а -1. А в 60 років людина з міопією -3 може читати вільно без окулярів. Ці розрахунки мають суто математичний характер, але, як свідчить практика, у 60 років зазвичай виникають ті чи ті зміни в очному дні, в сітківці тощо, які мають віковий характер, тому практично не існує випадків, щоб хворому не потрібні були окуляри взагалі.

Біль в очах може бути різного характеру і виникати з різних причин. Наприклад, у разі невралгії нервових гілок трійчастого нерва очі можуть бути не уражені, але людина відчуватиме певний дискомфорт в ділянці цього органа. Сильний біль у всьому оці, що іррадіює в скроню, зуби, гайморові пазухи, свідчить про підвищення внутрішньоочного тиску. Також біль в очах і світлобоязнь може спостерігатися, якщо око запалене - увеїт, іридоцикліт.

У даному випадку потрібна взаємодія і офтальмолога, і лора.

Ми рекомендуємо дивитись телевізор на відстані 4-5 метрів. Якщо площа кімнати не дає змоги дотримуватись таких вимог, то принаймні не менше, ніж за 3 метри.

Дітям до 3 років взагалі слід дивитися телевізор якомога менше. Це може бути один мультик на день протягом 10-15 хвилин. Дорослішим дітям, і які мають нормальну гостроту зору, можна дозволити дивитись телевізор не більше 1,5-2 годин на день. Якщо дитина має певні проблеми із зором, потрібно уникати перегляду телепередач по телевізору, зменшивши їх кількість до 2-3 на тиждень.

Працювати або грати за комп`ютером теж не рекомендується більше 30-40 хвилин на день. Це пов`язане не лише з опроміненням від монітора комп`ютера, а також із підвищеним психоемоційним і зоровим навантаженням. Тому дітям навіть з нормальною гостротою зору не варто дозволяти годинами просиджувати біля комп`ютера. До того ж, згодом це може перетворитись у стійку звичку, від якої дуже тяжко відмовитись.

Частий перегляд телепередач і гра за комп`ютером не завжди спричиняють зниження гостроти зору, але часто є причиною швидкої втомлюваності очей, почервоніння, появи неприємних відчуттів в оці. Часто діти після канікул, коли відсутнє навантаження на очі, скаржаться на зниження гостроти зору. Потім з`ясовується, що вони годинами сиділи за комп`ютером чи телевізором.

Для дітей старшого віку і дорослих, які тривалий час змушені працювати за комп`ютером, можна порекомендувати користуватись спеціальними комп`ютерними окулярами. Лінзи таких окулярів мають спеціальне напилення, світлофільтр, який певною мірою нейтралізує шкідливий вплив на очі опромінення від монітора комп`ютера. Сьогодні їх можна придбати в оптиці.

Перед тим як говорити про макулодистрофію, варто пригадати структуру ока та очного дна. На очному дні виділяють сітківку, диск зорового нерва, різні типографічні зони. Є зона, яка називається макулярною і відповідає за гостроту зору. Тому будь-які зміни в цій ділянці супроводжуються зниженням зору, появою плям перед очима, туману, часто хворі скаржаться, що зображення здається викривленим.

Макулодистрофія - це дистрофічні, зазвичай, вікові зміни в макулярній ділянці. Існують різні види макулодистрофії, але найчастіше спостерігається вікова - та, яка виникає після 55-60 років. Макулодистрофія іноді виникає як окреме захворювання, але може бути симптомом інших офтальмологічних захворювань.

Методи лікування макулодистрофії зазвичай консервативні: призначення судинорозширюючих, вітамінних препаратів, препаратів, які поліпшують тонус, живлення судин і кровообіг. У сучасних умовах широко застосовують лазерне лікування, яке дає змогу істотно поліпшити, а в деяких випадках призупинити прогресування процесу.

Узагалі-то куряча сліпота, тобто захворювання очей, при якому людина погано бачить у темряві, пов`язана з недостатністю в організмі вітаміну А. Дуже часто це захворювання спостерігається в людей, які займаються екстремальними видами спорту (лижники, велосипедисти тощо). Також куряча сліпота може з`явитися в людей після перенесення тяжких хронічних захворювань, особливо після онкологічних операцій. Зазвичай це захворювання притаманне людям літнього та похилого віку у зв`язку з порушенням обміну речовин, коли потрібні вітаміни не засвоюються організмом або засвоюються недостатньо.

Лікування полягає в тому, що хворому призначають вітамін А, якого бракує в організмі. Дозу, яка потрібна людині залежно від віку, має обов`язково призначати лікар. Зазвичай цього буває достатньо, щоб відновити здатність бачити уночі.

Профілактика курячої сліпоти полягає у повноцінному раціональному харчуванні людини і достатньому вживанні вітаміну А, значна кількість якого міститься в моркві, солодкому перці, абрикосах, зеленій цибулі, печінці та вершковому маслі.

Причиною появи розпливчастих контурів може бути спазм судин ока. Зазвичай подібне явище спостерігається, якщо в людини є невеликий ступінь короткозорості. Проте іноді це може бути симптомом інших захворювань ока.

Часто у таких випадках офтальмологи рекомендують вживати полівітаміни, препарати з чорницею і лютеїном. Це називають підтримувальною терапією.

Але якщо раніше ви не мали проблем з очима і подібні симптоми спостерігаються вперше, варто сходити до лікаря і проконсультуватися.

Олег Муситенко,

 лікар-офтальмолог.