До його складу входять магній, залізо, йод...
За рекомендаціями ВООЗ і вітчизняними нормами фізіологічних потреб населення в основних харчових речовинах та енергії, цукор повинен становити не більше 10% добової калорійності.
Цукор - це лише цукроза і для організму має лише енергетичну цінність. Повністю відмовитися від нього не вдасться, мабуть, нікому і ніколи (все одно ми його вживатимемо як "невидимий цукор" з продуктами, які купуємо).
А ось "видиму" частину цукру слід замінити на мед. Доведено, що натуральний бджолиний мед це не лише цінний харчовий продукт, що має дієтичні властивості, а й природний лікарський засіб.
Фізіологічну активність у меді можуть проявляти сполуки рослинного походження або речовини, які добавляють у мед бджоли, а також ті, які з`являються в ньому під час дозрівання та збереження.
У посібнику для медичних працівників первинних структур охорони здоров`я, підготовленому десятьма провідними українськими медиками (кардіологами, дієтологами, геронтологами та ін.), виокремлюється провідна роль харчування стосовно здоров`я, але вона все ще неповністю розуміється медичними працівниками, "здорове харчування ґрунтується, головним чином, на продуктах рослинного, а не тваринного походження". Дієтичні властивості меду зумовлені з особливостями його хімічного складу: переважають моноцукри, які є легкодоступним субстратом для клітин, високий вміст фруктози, наявність біологічно активних речовин.
Складові меду: фруктоза - 38-44%, глюкоза - 31-36% і вода - 17-21%), енергетична цінність 3150-3350 ккал, що дещо нижче від енергетичної цінності цукру (цукрози) - 4000 ккал. Але він солодший, ніж буряковий цукор за рахунок фруктози, яка в 1,7 разу солодша від цукрози (основного компонента цукру). І тому мед дуже швидко спричинює відчуття насичення, а надлишок меду спричинює нудоту.
Тому, незважаючи на переважно вуглеводний склад, мед часто рекомендують застосувати у складі дієт і раціонів, які забезпечують зменшення маси тіла, для зниження апетиту і відчуття голоду. Глюкоза, фруктоза, інші моноцукри, які становлять 70% маси меду, безпосередньо всмоктуються в травному тракті, починаючи з ротової порожнини, оскільки не потребують попередньої обробки травними соками.
Це також є однією з причин швидкого насичення у разі вживання меду. До складу меду входять натрій, калій, магній, залізо, хлор, фосфор, сірка, йод... Викликає зацікавленість і має значення те, що кількість деяких мінеральних солей у складі меду майже така сама, як у сироватці крові людини (!). Є в меді і біологічно активні низькомолекулярні інгредієнти (вітаміни, амінокислоти тощо). І хоча їх небагато, але вони мають величезне значення, оскільки поєднані з іншими досить важливими для організму речовинами. У разі вживання вони сприяють нормалізації функцій травного тракту, швидко всмоктуються, забезпечують життєво важливі органи і тканини цінними енергетичними і пластичними сполуками. Є в меді і стимулятори, які підвищують життєдіяльність організму, ферменти, макро- і мікроелементи, перекис водню, рослинні антибіотики, лізоцим, ацетилхолін тощо.
На відміну від синтетичного (так, так, саме синтетичного) рафінованого цукру мед - натуральний продукт і має такі переваги:
- не подразнює слизову оболонку травного тракту;
- легко й швидко засвоюється організмом;
- швидко вивільнює (віддає) необхідну енергію і відновлює силу в тих, хто багато її втрачає;
- легше за всіх інших цукрів пропускається через нирки;
- чинить (справляє) природну, злегка послаблюючу дію, а також заспокійливо (седативно) впливає на організм.
Декілька рецептів зі старих лікарських порадників, які витримали випробування часом і цілком достатньо можуть бути пояснені з позицій сучасної науки.
1. У разі задишки вживають по чайній ложці меду через 2-3 години.
2. Мед із сіллю втирають від простуди. Це спричинює рясний піт.
3. У Польщі мед прикладають до відморожених місць.
4. У Німеччині мед з коров`ячим маслом, жиром і яєчним жовтком вживають від кашлю і задишки.
5. Медові коржики (борошно і мед брати в пропорції 1:1) - це загальновідомий очищувальний і руйнівний засіб від чиряків і наривів (прикладати до хворого місця на ніч).
6. Мед - кращий з відомих зовнішніх засобів, які запобігають пролежням.
7. Насичений медом шматок вовняної тканини використовують для чищення зубів у разі неприємного запаху з рота.
8. Сирий сік моркви з медом використовують від "затвердіння" грудей у матерів-годувальниць.
9. Настій м`яти з медом використовують як теплий напій від грудної жаби (стенокардії).
10. Узвар з малини та мед від лихоманки.
11. Шавлію з медом використовували від пліснявки (рос. - молочницы).