Не лікуйте старих та хворих, закликають британські лікарі. Українські медики - проти

Цього місяця у Великій Британії буде прийнято новий кодекс державної охорони здоров`я у якому поряд з правами   буде прописана "норма відповідальності" пацієнта - людей, які нехтують власним здоров`ям, будуть переносити у кінець списку очікування медичної допомоги. У пресі щодо цього з`явилися критичні відгуки, мовляв така норма обмежує права пацієнтів. Однак оприлюднене Daily Telegraph опитування серед лікарів Великої Британії засвідчило, що професійні медики прагнуть значного посилення санкцій.  Більшість з них вважають, що слід обмежити надання медичної допомоги за державний кошт старим хворим британцям, а також людям, які ведуть нездоровий спосіб життя - алкоголікам, курцям та особам з надмірною масою тіла. На їхню думку, система охорони здоров`я країни нездатна лікувати безкоштовно усіх і кожного.  Зокрема, 94 % опитаних лікарів заявили, що не варто трансплантувати печінку алкоголіку, який відмовляється пити. Їхній аргумент -  якщо алкоголік збирається допитися до смерті - це дуже прикро, але якщо йому трансплантують печінку, яка була потрібна іншій людині, у якої був шанс вижити, то це трагедія. Кожен третій медик висловився за відмову у пільговій медичній допомозі літнім пацієнтам, якщо лікування не принесе стійкого позитивного результату.

Ці дані вразили благополучне британське суспільство і розпалили гострі дебати. Фахівці з біоетики назвали відмову за віковими критеріями "обурливою" та "ганебною". Рішення лікаря має прийматися щоразу індивідуально, і не морально відмовляти у лікуванні на будь-яких інших підставах. "Якщо 90-річний пацієнт потребує операції на стегні, вона має бути проведена. Так, вони можуть померти у будь-який час, але грати у Бога - не наша робота," - висловлюються опоненти.

Але факт лишається фактом - вже сьогодні щодесята лікарня відмовляє у хірургічних операціях курцям та пацієнтам з ожирінням. У Британії добре  вміють рахувати гроші. Ожиріння обходиться британським платникам податків у 7 млрд фунтів щороку. На лікування хвороб, спричинених курінням - раку, бронхіту, емфіземи -  1,7 млрд фунтів, стільки ж на хвороби, пов`язані з алкоголізмом.

Чи треба лікувати старих, немічних та людей, що ведуть нездоровий спосіб життя? Думку британських колег УНІАН коментують українські медики.

Олеся ГУЛЬЧІЙ, проректор з міжнародних зв`язків, професор кафедри соціальної медицини та охорони здоров`я Національного медичного університету імені О.О.Богомольця

НАСТРОЇ БРИТАНСЬКИХ ЛІКАРІВ НАМ НЕ ПЕРЕДАДУТЬСЯ

Це - дуже негуманно. Це є дискримінація пацієнта. І не притаманно нашій школі підготовки лікарів.  Та й міжнародна система підготовки кадрів не містить жодних позицій чи параграфів, які б дозволяли дискримінувати хворих щодо віку, статі чи до наявності якихось хвороб. Якщо ти йдеш у медичний фах, ти маєш дотримуватися певного кодексу, зокрема й клятви Гіппократа, яку дає кожен лікар. Очевидно, людина у білому халаті не може собі цього дозволити. Інакше людина має собі обирати іншу спеціальність. Якщо лікар не хоче працювати зі старими, хай реалізується в іншій медичній галузі.

Якщо брати людей з надлишковою масою тіла, це не завжди провина пацієнта, ці порушення можуть бути пов`язані з ендокринними патологіями і тут пацієнт має отримати адекватну медичну допомогу. Не можна завжди сприймати повну людину, як ту, яка бо багато їсть і не рухається. Для мене це не прийнятно.

Вважаю, що настрої британських колег нам не передадуться. Принаймні, досі я не спостерігала таких тенденцій.

Геннадій АПАНАСЕНКО, професор, член Національної ради з питань охорони здоров`я при Президенті України 

ДО ПРОБЛЕМ СТАРИХ ТА ХВОРИХ І У НАС НІКОМУ ДІЛА НЕМА

Мене більше хвилює ставлення до таких людей у нашій країні. До проблем літніх людей в Україні нема нікому діла. І це виллється у подальшому катастрофою. Зараз у нас найголовнішою проблемою є вимирання українців. Вже зараз у нас старих - більше, ніж молоді.  А їх треба активно залучати до суспільної праці. Люди після 60 років цілком дієздатні та можуть ще добре прислужитися країні. Щоб вирішити проблему депопуляції потрібна державна програма, концепція її створена і опублікована у багатьох ЗМІ. Однак, жодна державна інстанція не зацікавилася цією науковою працею. Те, що пропонують у державних документах - це дилетанство, бо їх писали не спеціалісти.

А щодо людей, які ведуть нездоровий спосіб життя, то у нашій країні - культ нездоров`я. Його пропагують в усіх ЗМІ. З телеекранів кожної рекламної паузи йдеться про те, що наша горілка - найкраща у світі, а справжня чоловіча дружба без пива неможлива. Пий - і життя стане прекрасним! Тебе усі любитимуть! Так формується свідомість, яка визначає буття. У країні - епідемія алкоголізму. Дослідження вчених свідчать, що 20-річні юнаки та дівчата в Україні, за своїми біологічними показниками, прирівнюються до 40-річних. Тож розмови про "заохочення" населення вести здоровий спосіб життя - абсурд. Звідси й абсурдна мрія про здорову українську націю. Ми ж на першому місці в Європі за кількістю придбаних ліків, сума на купівлю ліків населенням щорічно зростає на 20-30%.

Перше, з чого потрібно починати, - радикально змінити інформаційний простір (і це найголовніша проблема). І соціальна реклама тут не допоможе. Тінейджери, які бігають із презервативами по екрану телевізора і рекламують безпечний секс, нічого, крім усмішки, не викликають. Тут потрібна серйозна наука - соціальна психологія. Міністерство молоді та спорту не спроможне  розв`язати цю проблему. Бо там, насправді, не знають як це робити.

Владислав БЕЗРУКОВ, директор Інституту геронтології Академії медичних наук України

СПОСІБ ЖИТТЯ НЕ Є ПАТОЛОГІЄЮ

Старих людей треба лікувати за державні кошти. Люди з ожирінням (якщо захворювання неспадкове),  алкоголіки та курці мають платити за лікування зі свого гаманця. Спосіб життя - не є патологією.

На жаль, наша держава не особливо опікується старими людьми. Сам факт існування нашого інституту ще не свідчення, турботи. Фінансування бажало б кращого. І, хоч на зарплатню гроші виділяють у повному обсязі, на обладнання клініки, лікування та харчування хворих виділяються копійки. Ми виживаємо за допомогою коштів, які надходять з фондів, через благодійні внески. 

Олександр НИКОНЕНКО, директор Запорізького центру трансплантології

ТАКІ ПИТАННЯ Й ОБГОВОРЮВАТИ СОРОМ

Лікар відмовлятєься лікувати хворого старого?.. Я не підберу слів, щоб сказати на що це схоже. Та це навіть обговорювати сором. Мені дуже дивно, як серед лікарів могло виникнути таке питання. 

А, як трансплантолог, я категорично проти, щоб робити трансплантацію органів алкоголікам. Таким людям дійсно не можна цього робити. У нас колись була така хвора. Вона добре перенесла трансплантацію. Шість років трималася – не вживала спиртного. Потім почала пити і пересаджений орган загинув.

Наталія Максименко